Світ відзначає День пам’яті жертв Голокосту: пам’ятаймо!

golokost.jpg

Слово «Голокост» (від грецького holokauton, що oзначає “жертва спалення”, “всеспалення”, “знищення вогнем”, “жертвоприношення”) на позначення знищення нацистами європейських євреїв з’явилося ще під час Другої світової війни. Голокост – одна з найстрашніших трагедій, в котру затягли людство викривлені уявлення про переваги однієї раси над іншою. У Європі було знищено 6 мільйонів євреїв, і все ж поіменного списку жертв не існує. У цій цифрі – нелюдський біль, катування, страждання. Засуджені так легко не здавалися – відомо немало подвигів на межі смерті. Спільна трагедія об’єднала євреїв і всіх, хто прагнув протидіяти Голокосту: небайдужі люди рятували чужих дітей навіть тоді, коли своїх врятувати було неможливо; під страхом тортур не видавали соратників; гинули, але не здавались. У скаліченому тілі горів вогонь незламного духу. Хоча свідоцтва про Голокост неможливо читати без сліз і душевного болю, про це необхідно знати – хоча б для того, щоб уникнути подібного у майбутньому. 

Гітлер безжалісно ставився не лише до євреїв, а й до тих німців, котрі, на його думку, могли становити загрозу для генофонду нації. Коли почалася Друга світова війна, фюрер віддав наказ про фізичне винищення розумово відсталих, людей з психічними розладами та «поганою» спадковістю. Нещасних таємно умертвляли у спеціальних медичних центрах. До осені 1941 року було знищено понад 70 тисяч осіб.  

Згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН 27 січня — щорічна дата вшанування Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей.

Відразу після закінчення війни, після мільйонів жертв та зруйнованих життів всі хотіли залишити вбивства позаду, забути всі жахи війни та рухатись вперед у будівництві нового світу. Мовчали ті, хто пройшли табори, бо були відсутні слова, щоб описати пережите та бажання свідчити. Навіть самі єврейські організації, в перші повоєнні роки не охоче згадували про страждання єврейського народу, радше намагаючись акцентувати увагу на героїчних сторінках опору проти нацизму. Там, де на першому місці – героїзм, немає місця масовим стражданням, приречених на смерть. 

Зміни у прогресистському наративі, а разом із ним і в суспільній думці сталися у 1970-х роках. Суспільна реакція на війну у В’єтнамі, студентські та кольорові рухи в Європі та США, оприлюднення фактів масової колаборації жителів європейських країн з нацизмом у воєнні роки – події, за якими стоїть покоління народжених після війни, вплинули також на усвідомлення Голокосту.

Тоді вперше Голокост почав сприйматися як унікальна, історично безпрецедентна подія на шкалі злодіянь, що не траплялася до того. Голокост постав як сакральне зло, що нагадує травму такого масштабу і жаху, що стоїть осторонь від інших відомих до цього травматичних подій. Голокост почав розумітись не як історична подія, типовий прояв нацистського зла, а як унікальна травматична подія поза часом. 

«Голокост, що призвів до винищення однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість», – йдеться у резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами – ще понад 90 держав.

 

 

  • 1.Рубежі

Початком голокосту вважають січень 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшов Гітлер, а кінцем загальної біди – 8 травня 1945 року. На думку вчених, під час Голокосту було знищено близько 60% євреїв у Європі, той самий показник сягає третини єврейського населення у світі.

  • 2.Квітневий бойкот

Уперше Голокост дав про себе знати 1 квітня 1933 року, коли євреї (бізнесмени, адвокати і лікарі) зазнали бойкоту. У той час прибічники націонал-соціалістичної течії закликали німців бойкотувати підприємства, що належали людям єврейської національності. Фасади будинків рясніли плакатами «Євреї – наше нещастя» і «Не купуйте у євреїв».

  • 3.Перша кров

Того ж квітня у місті Кілі розлючена молодь, нашпигована нацистськими ідеями, вбила юриста-єврея. Причиною акту була помста єврейським журналістам, що критикували діяльність нової партії, яка всюди заявляла про «арійську» приналежність.

  • 4.Число жертв

Відома нам цифра 6 мільйонів, що стала втіленням страждань, регулярно доповнюється істориками. Кількість євреїв, знищених у всьому світі, сягає жахливих меж. 3 мільйони людей у Польщі, 1,2 мільйона євреїв у Радянському Союзі, понад 50 тисяч людей в Угорщині. Далі йдуть Румунія (280 тисяч), Німеччина (140 тисяч), Голландія (100 тисяч), Франція і Чехія (80 тисяч убитих у кожній із країн), Греція (65 тисяч) і Югославія (60 тисяч).

  • 5.Кришталева ніч

Страх і жахіття розпочалися з «Кришталевої ночі», коли нацисти спалили понад тисячу синагог і зруйнували сім тисяч підприємств. Лікарні, школи будинки – все було піддано дикому нападу нацистів у ніч проти 9 листопада 1938 року. Початок офіційної кампанії Голокосту підтверджував факт убивства 95 євреїв і арешту 30 тисяч.

  • 6.Нацисти у мас-медіа

Гітлер чудово розумів, що без відданої підтримки мас у нього нічого не вийде. Для того, щоб завоювати народну любов, він майстерно скористався підтримкою ЗМІ. Окрім новин, котрі відображали вигідну для нацистів сторону, 1940 року на екрани вийшов фільм «Вічний жид». У ньому псевдонауковці, підключаючи абсурдні факти і впливаючи на емоції, твердили, нібито євреї не спроможні дати життя потомству, здоровому у фізичному, розумовому і культурному плані.

  • 7.Нічого святого

Нацисти не гребували піднімати руку на дітей. Так, із приведеної цифри 6 мільйонів понад 1,1 мільйона євреїв, що загинули в концтаборах, справді були дітьми. Їхня смерть була жахливою: більшість маленьких помирали в страшних муках ще по дорозі в табори смерті, задихнувшись у фурах, а ті, кому вдавалося вижити, після прибуття потрапляли в газові камери.

  • 8.18 діб без їжі

Поїздка в концентраційний табір у вагонах для худоби тривала близько 18 діб. У цих пересувних кабінах не було ні вентиляції, ні туалетів, людям не давали їсти й пити. Звісно, коли двері вагона відкривали, звідти падали трупи.

  • 9.Концтабори

Найбільше євреїв було вбито в концентраційному таборі Аушвіц – кількість жертв сягає мільйона людей. «Фабрика смерті», котру вважали найбільшим табором у Німеччині, мала три величезних комплекси – власне, Аушвіц, Біркенау і Моновіц. І якщо в останньому перебували в’язні, котрі будували хімічні заводи, то, наприклад, у Біркенау нацисти винайшли каральну комбінацію «газова камера плюс крематорій».

  • 10.Замилювання очей

Щоб уникнути паніки серед полонених, нацисти часом давали дітям іграшки й обманом заманювали дітей, котрі ні про що не підозрювали, в газові камери. Лікарі, що співпрацювали із загонами СС, часто використовували дітей як піддослідних кроликів для доведення теорії хвороб. До дорослих пацієнтів нацисти також застосовували психологічні методи, переконуючи їх у тому, що нічого страшного не відбувається. Так, перш ніж заганяти євреїв у газові камери, їх просили зняти одяг – нібито для дезінфекції,

  • 11.Нацистські небилиці

Нацисти залякували своїх жертв небувалими історіями. Так, євреям, котрих тримали в гестапо, мучителі розповідали про те, що після смерті з них зроблять мило. Цю вигадку нацисти придумали, щоб завдати засудженим душевний біль в очікуванні тяжкої загибелі.

  • 12.Жахлива винахідливість

Морріс Хуберт – єврей, котрий дивом пережив Голокост, – дав інтерв’ю газеті TheNewYorkTimes, де розповів про знущання в найбільшому німецькому концтаборі, розташованому у Бухенвальді. Там була клітка з ведмедем і орлом. Щодня нацисти вибирали жертву і запирали людину туди, де ведмідь з’їдав її, а орел клював кістки.

  • 13.Дитячий сад, що горить у пеклі

Для дітей, котрим не виповнилося шість років, збудували дитячий сад. Суворо наказали не бити їх за погану поведінку, щоб зберегти цілим і неушкодженим тіло для подальших медичних експериментів. Ще один критерій, за яким обирали дітей, – зріст. Високих назад повертали у бараки, тих же, хто мав менший зріст, відправляли у цю нацистську подобу дитячого саду, піклуватися про них мали ув’язнені жінки.

  • 14.«Дядя Менгеле»

Багато наглядачів (серед котрих були лікарі) ненавиділи свою роботу, але їм не вистачало духу протистояти системі. Повною протилежністю їм був доктор на прізвисько «дядя Менгеле» – один із найбільш цинічних і жорстоких нацистів, що лишилися в історії. Він проводив медичні експерименти на полонених, намагаючись довести, нібито євреям властиві фізичні патології, що робить їх непотрібними в очах цивілізації. А коли йому спало на думку провести аналіз очної оболонки, він віддав наказ вбивати цілі сім’ї для того, щоб отримати матеріал для своїх диявольських досліджень. Намагаючись зрозуміти природу туберкульозу, Менгеле брав дітей як піддослідних, застосовував хімікати і спостерігав, як реагує шкіра, і яка концентрація викликає глухоту.

  • 15.Метод Менгеле

Менгеле можна було сміливо назвати сатанинським виплодком: він примудрявся втиратися в довіру до дітей, пригощав їх цукерками, а перш ніж робити смертельні ін’єкції, розповідав казки, переконуючи в тому, що нічого поганого не відбудеться.

  • 16.Доля близнюків

Особливий інтерес Менгеле виявляв до близнюків: лікар намагався зрозуміти, що такого незвичайного було в їхній генетиці. Якось він вирішив відтворити сіамських близнюків і зшив спини двох братів, котрим було не більш ніж чотири роки. Їхні батьки дали дітям морфін, вважаючи, що в такому разі смерть гуманніша за біль.

  • 17.Вони благали про пощаду

Єдиною сім’єю, що вижила внаслідок його досліджень, стали євреї карликового зросту. Божевільний інтерес Менгеле до генетики карликів сприяв особливій прихильності доктора і, як наслідок, його клопотанню за життя однієї єврейської сім’ї.

  • 18.Що робили з дітьми

На початку Голокосту нацисти вбивали новонароджених дітей – малюків топили у металевих бочках, як правило, на очах у їхніх матерів. Потім нацисти переглянули власну програму і вирішили, що рішення про вбивство слід приймати на основі аналізу дитячої зовнішності. Якщо дитина мала світле волосся і блакитні очі, що свідчило про приналежність до арійської раси, новонародженого забирали від матері і відправляли в Німеччину на виховання.

  • 19.«Світловолосий диявол»

Історія зберігає свідоцтва того, що деякі жахливі злочини в концтаборах здійснювали жінки-нацистки. Так, одну з них звали Ірма Грезе. Дівчина, котрій було трохи більш ніж двадцять років, знущалася над євреями з такою методичною винахідливістю, що їй далі прізвисько «Світловолосий диявол». Чимало тортур вона винаходила для власного задоволення, влаштовуючи відстріли, цькування собаками і відбираючи полонених, котрих слід було відправити в газові камери.

  • 20.Чадний газ

Спочатку нацисти використовували чадний газ, щоб отруїти своїх жертв у газових камерах. Таким чином можна було вбити до 200 людей за один раз, та це здалося нацистам замалою цифрою. Людська жорстокість пекельно винахідлива, і згодом винайшли новий спосіб убивання.

  • 21.«Циклон Б»

«Циклон Б» був особливим абсорбентом із синильною кислотою, отруйні капсули скидали в камеру через вентиляцію. За закупорених дверей це хімічне знаряддя вбивало дві тисячі людей, що перебували в одній камері. За іронією долі, винахідник смертельних гранул «Циклон Б» Фріц Габер був євреєм, і після приходу Гітлера до влади виїхав із Німеччини у Швейцарію. Хоча йому вдалося врятуватися, але багато з його родичів задихнулися в камерах.

  • 22.Плата за вбивство

За інформацією, здобутою американськими й канадськими журналістами, Гітлер платив 50 марок кожному лікарю, який робив ін’єкцію смерті єврею. Зафіксовано, що у погоні за грішми 1942 року нацистські доктори вбили 2,2 мільйона євреїв.

  • 23.Програма «Т-4»

Зберігся німецький плакат, що виправдовував убивства хворих євреїв: «Цей хворий за час життя обходиться народу в 60 000 рейхсмарок. Громадянин – це і твої гроші!» Акція Тіргартенштрассе 4 (скорочено Т-4) – за цією адресою містився штаб, в якому давали дозвіл на евтаназію. «Смерть із жалості» – це програма вбивства людей, котрі страждали на фізичні і психічні захворювання, інвалідів, а також тих, хто хворів понад п’ять років. Пізніше відповідно до цієї програми належало вбивати не тільки хворих, але й дітей молодше трьох років.

  • 24.«Повязка ганьби»

Нацисти вимагали, щоб євреї пришивали до одягу латку із зображенням жовтої зірки, яка нагадувала зірку Давида. До цього заходу вдалися, щоб спростити орієнтацію на окупованих територіях. Зображення знаку варіювалося в залежності від побажань нацистів. Так, в Амстердамі гітлерівці стежили за людьми з розпізнавальним знаком «J» (Jude—англійською«єврей»). У Варшавському концтаборі засуджені носили білі пов’язки на рукавах із синьою шестикутною зіркою, а у Мінському гетто полонених штампували латками на грудях і на спині. За словами самого Гітлера, ці розпізнавальні знаки слід було називати Schandband (у перекладі з німецької – пов’язка ганьби»).

  • 25.Бабин Яр

Вважають, що найбільшу кількість євреїв було вбито у вересні 1941 року в Києві у місцевості під назвою Бабин Яр. Там за два дні нацисти розстріляли 33 771 людину. При цьому невідомо, скільки було вбито дітей, що не досягли віку трьох років.

  • 26.Фрейд

Серед відомих особистостей, чиїх сімей торкнувся Голокост, був психоаналітик Зигмунд Фрейд. За рік до його смерті нацисти прийшли в Австрію, уряд здійснив кілька обшуків у його домі, а дочку Фрейда неодноразово викликали на допити. В обмін на волю для всієї сім’ї від Фрейда вимагали підписати документ, який свідчив, що нацисти не заподіяли психоаналітикові шкоди. Кажуть, у відповідь Фрейд зіронізував: «Чи маю я порекомендувати гестапо кожному?» Імовірно, нацисти тонку іронію не зрозуміли, і врешті-решт Фрейду дозволили виїхати за межі Австрії. Утім, його чотири сестри, котрі залишилися в країні, загинули під катуваннями гестапо, а багато праць самого Фрейда, котрий був євреєм, нацисти спалили на вогнищі. 

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top