Аркан – танець предків

7_easter_melody_24x30_oil.jpg

Аркан – священний чоловічий родовий орден, який на сьогодні зберігся лише у вигляді стародавнього гуцульського танцю. Танець є одним з древніх символів горянського життя. Згідно з деякими версіями він містить в собі елементи поганського ритуалу, а також міг бути танцем-ініціацією, посвятою в чоловіки. Гуцули вважають його опришківським танком.

Фактично до сих пір у гуцулів керівним є цей ініціальний чоловічий союз, умовно іменований “Аркан”. Головною особливістю союзу – є його музичний супровід з характерним ритмічним чергуванням — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому. В центральноукраїнському субетносі таким союзом був “Гопак”, а поряд з чоловічим існували в різних регіонах й жіночі – “Поляниця”, “Босорканя” “Мава”, “Нява”, “Яга”, “Додола-дудулиця” тощо. Збереженню його у гуцулів ми вдячні значному збереженню карпатських демонологічних вірувань серед місцевого населення. Покровителями чоловічих союзів були духи – “Чугайстри”, жіночих – “нявки” або “мавки”.

танець арканТанець “Аркан” є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широким паском), тобто ставав потенційним опришком . Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець “Аркан” виконали витязі, які зійшли з гір. Можливо, це були кельтські племена бойї або галли, які тривалий час проживали в Карпатах. До речі, сам танець “Аркан” по духу і змісту тотожний ірландському “Ev Sistr” і бретонському “Та Ev Chistr, Laou!”.

Аркан танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Танець поширений в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Сама назва танцю походить з етруського слова, запозиченого у них римлянами: arcanus “прихований, таємний, мовчазний” та від індоєвропейського кореня *arta- . Знаний український археолог Ю. Шилов виявив, що саме цей корінь слова наявний у назві держави трипільців-пелазгів Аратта, передання про яку зберегли як іранці, вважаючи Арту ідеальною прабатьківщиною та “найвищим світоглядом“, а загалом – золотим віком людства, так і слов’яни, які називали свою державу Артанія чи Оратанія (центр – місто Оратів на Поділлі) поряд з Куявією (Київщина) та Славією (Переяслав).

Танець-шифр

Достатньо знаючи і маючи достатньо розвинену фантазію, аркан можна читати як шифр. Вгадувати в ньому язичницькі знаки і символи, якось пояснювати собі войовничі чи навіть бійцівські рухи танцюючих — чи то мисливців, чи то горян-воїнів, а ще спостерігати, як у аркані злилася танцювальна культура самих гуцулів та сусідів румунів, а може й дальших від нас народів — романів загалом. Адже дослідники твердять, що слово має латинське походження, а схожі на арканову мелодії можна почути, скажімо, у кельтів
АРКАН

Гей, заграйте в бубни!
Гей, цимбали – грайте!
Вийшли ми на доли,
Вийшли ми на горе
Ворогам Вкраїни,
А собі на славу.

Гей, сміються води!
Гей, радіють гори!
Дух – у нашім тілі,
Дух із нами діє.
У однім пориві!
Благодать – у силі!

Гей, прославте нині!
Гей, славіте вічно!
Українську долю,
Гей, карпатську волю!
Гей, орлине щастя
Здобувати воям!

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top