Батько і мати, два сонця гарячих

index4.jpg

1 – 120 років тому народився Мовчан Єгор Хомич (1898-1968), український кобзар. Народився у с.Велика Писарівка, нині селище, райцентр Сумщини, втратив зір від захворювання на віспу, навчався у Харківському музичному інтернаті для незрячих дітей, а також у кобзарів. Кобзарюючи, обійшов сотні сіл, мав багатий репертуар У період репресій 1930-х років не поїхав на «зліт народних співців» до Харкова, тим самим врятувався від масової московсько-комуністичної страти кобзарів. Під час німецько-радянської війни складав антинацистські пісні. Митець виконував чотири думи: «Плач невільників», «Удова», «Про братів Самарських» та «Про смерть козака-бандуриста».

2 – минає 170 років з часу поставання у м.Львові Головної  Руської Ради (1848р.), першої української політичної організації у Галичині для оборони прав 15-мільйонного українського народу в Австрійській імперії. Рада вимагала об’єднання в одну провінцію всі українські землі – Галичину, Буковину і Закарпаття, а також викладання в школах та видання урядових розпоряджень вести українсько мовою. Вона складалася із 30 членів – греко-католицьких священиків, інтелігенції; її першим очільником став єпископ Григорій Якимович. Рада заснувала культурно-освітницькі установи, видала першу у краї українську газету «Зоря Галицька», скликала Собор руських учених, створила підрозділи самооборони тощо.

4 – 130 років від дня народження Грінченка Миколи Олексійовича (1888-1942), музикознавця, фольклориста, педагога. Народився у м.Києві, освіту отримав у Київському та Кам’янець-Подільському ун-тах, викладав історію української музики, написав працю «Українська музика та її представники», з 1934р. – професор Київської консерваторії. Був звинувачений в «буржуазному націоналізмі», арештовувався, втратив здоров’я. Є автором численних праць, це «Українські народні думи», «Коломийки», «Українські романси», а також нарисів про творчість композиторів М,Лисенка, Я.Степового, К.Стеценка, М.Леонтовича, Л.Ревуцького, М.Вериківського і ін., працював над створенням українського музичного словника.

5 – 190 років від народження Білозерської-Куліш Олександри Михайлівни (1828-1911), письменниці, мала два літературних псевдоніма – Ганна Барвінок та А.Нечуй-Вітер. Народилася у м.Борзні на Чернігівщині, освіту отримала у приватних пансіонах, у творчому доробку письменниці оповідання із життя українського селянства, це «Молодича боротьба», «Хатнє лихо» і ін., була невтомною опорою для свого чоловіка – Пантелеймона Куліша, письменника, громадського діяча, підтримувала дружні стосунки з Тарасом Шевченком.

5 – 130 років тому народився Капій Мирослав Дмитрович (1888-1949), письменник-фантаст, перекладач. Народився у с.Коцюбинці, нині Гусятинського р-ну Тернопільщини, освіту здобув у Львівському ун-ті, вчителював, у період поставання Західно-Української Народної Республіки захищав край у складі Української Галицької Армії. Займався творчістю, це поетичні і прозові твори, зокрема, «Незабутнім тіням Тарасовим», «З його думок». У пригодницько-фантастичній повісті «В країні блакитних орхідей» передбачив майбутнє України. Знаючи десять мов, здійснював переклади українською твори Ф.Шіллера, Г.Гейне, Г.Ібсена, В.Реймонта, Ж.Верна і ін.

5 – 1938р. засновано Українську Могилянсько-Мазепинську Академію Наук у Варшаві – Урядом Української Народної Республіки в екзилі, яку очолив визначний український мовознавець Степан Смаль-Стоцький, а її генеральним секретарем став видатний історик права Андрій Яковлів. Академією було видано «Православний словник української мови», «Етимологічний словник української мови» і інші праці. З початком ІІСвітової війни Академія перестала існувати, відновлена у 1978р.

10 – минає 170 років від народження Червинського Миколи Петровича (1848-1920), вченого зоотехніка, педагога, одного із основоположників зоотехнічної науки в Україні. Народився у м.Чернігові, освіту здобував у інженерному училищі та у військово-медичній академії, викладав у Київському політехнічному ін-ті, згодом очолив заклад, організував кафедру тваринництва, є автор наукових праць з питань годівлі, росту і розвитку с/г тварин. Його сини Володимир та Петро стали відомими вченими у сфері геології та мінералогії.

11 – 110 років від дня народження Чигирина Віталія Єлисейовича (1908-1937), письменника, журналіста. Народився у с.Боровиця, нині Чигиринського р-ну Черкащини, навчався друкарству, журналістиці, працював у редакціях газет і журналів, зайнявся творчістю. У доробку збірки оповідань «Фрагменти доби», «Дівчата», «Перший гарт» і ін., роман «Квітень». Життя і творчість молодого митця було обірвано людобойним комуністичним московством: 1937р. –  у день виродин «Ільича» 22 квітня – В.Чигирина було заарештовано, тривалий час катовано, а в листопаді – розстріляно… разом з багатьма діячами української культури.  Твори письменника на довгі десятиліття було вилучено з літературних надбань українського народу.

12 – 120 років тому народився Луговський Борис Львович (1898-1937), етнограф, краєзнавець. Народився у м.Тобольську – на засланні батьків, освіту отримав у Чернігівському ін-ті наросвіти, став співзасновником місцевого наукового товариства – осередку краєзнавства. Під час компартійної кампанії – «наступу соціалізму по всьому фронту» – у 1932р. був вигнаний з роботи у краєзнавчому музеї, а через рік і із аспірантури за «примиренське ставлення до класово-ворожих елементів». Це була лише «прелюдія» до його арешту у серпні 1937р. Від тортур із-за відмови визнати за правду наклепи комуністичних катів – збожеволів і вчинив, ймовірно, самогубство. Безцінними є матеріали вченого про чернігівських кобзарів, про ярмарки тощо.

13 – День неньок-матерів.

15 – Міжнародний день родини. «Нехай шляхи нас ваблять із оселі / А рік за роком від дитинства віддаля / Та… рідна хата, мати і вечеря / Повік зорею сяють з «Кобзаря».

14 – минає 160 років від народження Левицького Федора Васильовича (1858=1933), актора, режисера, перекладача, драматурга. Народився у с.Новоукраїнка, нині районне місто Кіровоградщини, освіту отримав у духовній семінарії, спершу вчителював, заснував театральний гурток, згодом грав у трупах М.Кропивницького, М.Садовського, виконував ролі у п’єсах М.Старицького, І.Карпенка-Карого і ін., мав власну трупу, є автором драмтворів «Благородний напиток», «Гроші», «В мутній воді» і ін.

16 – 1648 р. під Жовтими Водами завершилася переможна битва українського козацько-селянського війська на чолі з Богданом Хмельницьким проти загарбницьких сил Речі Посполитої – в ході національно-визвольної боротьби українського народу в 1648-1654 роках. Бої розпочалися 29 квітня, союзниками козацтва були кримські татари. Продовженням бойових дій стала наступна переможна для козаків битва поблизу міста Корсунь (нині Корсунь-Шевченківський, Черкащина) 25-26 травня. В ході цих битв загарбник втратив всі свої  військові залоги на українській землі, цим було покладено край народовбивчому польському гніту, а з ним щезло і вкрай брутальне,  принизливе – «psia krew». По цих перемогах Україна почала  будуватися як незалежна Держава.

17 – 110 років від дня народження Первомайського Леоніда Соломоновича (спр. ім.’я Гуревич Ілля Шльомович, (1908-1973), письменника, поета. Народився у м.Костянтинограді, нині Красноград Полтавщини, працював у редакціях видань, у закладах культури, відбув кореспондентом ІІСвітову війну. Є автором збірок поезій «Терпкі яблука», «День народження», «Земля», філософського роману про будні війни «Дикий мед» тощо, багато зробив перекладів українською творів Ф.Війона, Ю.Фучика, Г.Гейне і ін.

18 – 140 років тому народилася Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна (1878-1965), художниця. Народилася у м.Львові, майстерності навчалася у Вищій художній школі Відня, довгі роки мешкала у Львові і творила про місто, це картини «Львівська вежа», «Старі львівські храми», «Двір єзуїтського костелу», «Гуцулки» і ін. По радянській окупації рідного краю змушена була малювати і портрети ланкових, свинарок, – але не про них, а про «торжество колгоспного ладу».

21 – минає 130 років від народження Вілінського Миколи Миколайовича (1888-1956), композитора, педагога. Народився у с.Голта, нині у складі м.Первомайська Миколаївщини, освіту здобував у Одеському ун-ті – юридичну, та у консерваторії по класу композиції, займався творчою і педагогічною діяльністю. Разом з композиторами В.Косенком, Б.Лятошинським, Л.Ревуцьким сприяв процесу кристалізації національних рис в українській фортепіанній культурі. Митець брав участь у виданні творів М.Лисенка, його учнями були композитори К.Данкевич, О.Білаш, Г.Мірецький і ін., є автором «Балади у формі варіацій для фортепіано на українську народну тему». Доклав також багато зусиль для розвитку національної музичної культури Молдови.

23 – 120 років від дня народження Ярошенка Володимира Мусійовича (1898-1937), поета, байкаря, прозаїка, драматурга, кіносценариста, літературного критика. Народився у с.Івахники, нині Лохвицького р-ну Полтавщини, навчався у Київському комерційному ін-ті, вчителював, працював у друкованих виданнях, у кіностудії. Є автором поетичних збірок «Світлотінь», «Луни», збірок байок «Що й до чого», «Через решето», комедії «Шпана», кіносценаріїв «Хліб», «Земля», «Слово о полку Ігоревім» тощо. Більшість творів митця, це – спроба  філософськи осмислити людське буття.  У 1933 та 1936рр. В.Ярошенко арештовувався за звинуваченням у «націоналізмі», у 1937р. отримав комуністичну кару від московсько-більшовицьких людоїдів – постріл у потилицю.

28 – 110 років тому народився Кордуба Фелікс (1908-1987), громадсько-політичний діяч, видавець. Народився у м.Тернополі, ще в гімназійний період став активістом  молодіжного визвольного руху, ув’язнювався польською владою. У 1943р. воював у складі дивізії Січових Стрільців «Галичина», по війні оселився у м.Мюнхені, був директором української друкарні «Логос», секретарем Спілки українських журналістів, президентом  Головної ради центрального представництва української еміграції в Німеччині. Полишив численні спогади, статті на історичні і соціально-політичні теми, був у складі редколегії історико-мемуарної збірні «Шляхами Золотого Поділля», виданого у Філадельфії (США) у 1960, 1970 та 1983 роках.

29 – минає 160 років від народження Крижицького Костянтина Яковича (1858-1911), художника, педагога, академіка, громадського діяча. Народився у м.Києві, освіту отримав у Київській художній школі М.Мурашка та у Петербурзькій академії мистецтв. У творчій спадщині митця домінують твори  з українськими пейзажами, в яких передав захоплення краєвидами рідних місць, це полотна «Перед дощем», «Травневий вечір», «Лісова далечінь», «Вечір на Україні», «В околицях Києва» і ін.,  всього ним створено біля 700 картин.

29 – 140 років від дня народження Карманського Петра Сильвестровича (1878-1956), поета, перекладача, публіциста, громадського діяча. Народився у м.Чесанів, нині у складі Польщі, освіту отримав у Львівському ун-ті, займався журналістикою, перекладами, поетикою. У період поставання Західно-Української Народної Республіки перебував на дипломатичній роботі. По окупації Західної України радянцями у 1939р. зазнав переслідувань, був відсторонений від викладання у рідному університеті. Перші збірки поета «Ой люлі, смутку», «Блудні вогні», «Пливем по морі тьми» стали яскравим виявом його неповторного художнього світу, створив цикли «Кривавими шляхами», «За честь і волю» і ін.

29 – 130 років тому народився Киріяк Ілля (1888-1955), журналіст, письменник, громадський діяч. Народився у с.Завалля, нині Снятинського р-ну Івано-Франківщини, у 18 років емігрував до США, далі до Канади, спершу працював на шахтах , шляхобудовах, згодом закінчив учительський семінар, навчався в інституті ім.П.Могили, вчителював, брав активну участь у житті української діаспори, займався журналістикою, редагував українські видання, укладав читанки для українських школярів, став ректором інституту ім.М.Грушевського. Є автором повісті-трилогії «Сини землі» про суспільно-побутове життя  переселенців з України в канадських преріях провінції Альберто.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/ 

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top