0 0
Read Time:6 Minute, 17 Second

Обухівський бізнесмен Армен Полатьян вже 15 років років заробляє на вирішенні сміттєвої проблеми в невеликому райцентрі поблизу столиці. Під його керівництвом в Обухові працює приватне підприємство, на якому сортують і переробляють всі можливі види відходів. На початку року Полатьян встановив в місті кілька десятків контейнерів для сортування побутових відходів, обладнавши, таким чином, сім пунктів для роздільного збору сміття. 

LIGA.net побувала на сміттєсортувальний підприємстві і спробувала з’ясувати, чи можна заробити на сміттєвому бізнесі. 

Сміттєвий експеримент

Автобус з журналістами зупиняється біля невеликого будинку на околиці міста. Раніше тут був завод з виробництва цвяхів, зараз – підприємство з непростим назвою Обуховгорвторресурси. Назустріч виходить його директор і власник Армен Полатьян. Ледь привітавшись, він коротко описує план дій: спочатку йдемо до пункту роздільного збору сміття, потім по черзі оглядаємо дві сортувальні майданчики. 

Армен.jpg

Уздовж будівлі в ряд варто кілька сміттєвих контейнерів. До них раз у раз підходять міські жителі і викидають вже відсортовані побутові відходи. Полатьян популяризує роздільний збір серед населення за допомогою листівок, які за домовленістю з ЖЕКами та кур’єрами поширюються разом з платіжками за комунальні послуги. 

За словами бізнесмена, такий метод допомагає підвищити активність населення по сортуванню сміття прямо в квартирах і будинках. Потім відходи відправляються в спеціалізовані пункти прийому вторсировини. 

Пластиковими контейнерами компанія постачає бажаючих безкоштовно. У жителів Обухова є дві опції: привезти сміття в пункт прийому і отримати гроші, або ж дозволити машині компанії забрати розсортовані по контейнерах відходи прямо з двору приватного будинку. “Ми постійно експериментуємо, думаємо, яких контейнерів скільки поставити, пристосовуємось до реакції людей”, – розповідає він.

бакі.jpg

Не всі жителі міста позитивно ставляться до ініціативи. “Є категорія людей, які вважають, що сортування збільшує чиїсь доходи. Вони бояться зробити мене багатшим і свідомо не сортують відходи”, – говорить він. 

Друга категорія людей називає себе соціально відповідальною, але нарікає на відсутність часу для сортування.

Сортують і здають сміття 7-8% жителів з 33-х тисяч жителів Обухова. З початку року обсяг приймання вторсировини зріс удвічі. Завдяки такій динаміці, компанія вже окупила витрати на рекламні листівки, жартує господар. Зараз бізнес по роздільному збору не окупається, каже підприємець. “Поки це мінус. Роздільний збір – це ліки для суспільства, його треба приймати, інакше буде гірше”, – запевняє Полатьян. 

У розпорядженні підприємця близько 10 000 контейнерів для різного сміття. Вартість закритого контейнера – близько 10 000 грн, сітка обходиться в закупівлі в 6000-7000 грн. 

Він не приховує, що з його контейнерів сортовані відходи часто просто крадуть. “Мені пропонували повісити замочки, закрити контейнери, щоб не тягали. Але ж ви не підете грабувати сміттєві баки. Це роблять люди, які потребують допомоги. Краще нехай вони візьмуть там, ніж у вас в сумці або в квартирі. Ми дозволяємо цим людям , бездомним, заробити “, – філософствує Полатьян.

Сортувальний цикл 

Наступний пункт призначення – сортувальна станція. Її потужність – 30 000 тонн відходів на місяць. На сьогоднішній день вона переробляє 7000-8000 тонн сміття. Територію сміттєвого складу охороняють навчені кінологами собаки, для яких споруджені добротні вольєри. Опалюється приміщення за рахунок деревної тріски, яку Обуховгорвторресурси отримує в якості відходів. Тричі в день тут заміряють рівень радіації, хоча закон цього і не вимагає. 

Сміття гори 4.jpg

По всій території складу прокладений тепла підлога, який не дозволяє накопичуватися снігу в холодну пору року. “Ми щозими відчуваємо відчуття кайфу. Коли двірники і співробітники багатьох підприємств в снігопади мучаться з лопатами, у нас сніг сходить сам”, – хвалиться Полатьян. Він додає, за всі роки роботи не витратили жодного кубометра газу – опалення повністю забезпечується за рахунок відходів. 

Всього на підприємстві працює 250-350 чоловік в залежності від сезону, середня зарплата – 5000 грн. Непогано для Обухова, але останнім часом і цього мало. “Відтік персоналу в Польщу, Чехію, інші країни залишив нас практично без рук, ось намагаємося конкурувати, підвищуючи зарплати”, – говорить Полатьян.

По дорозі на сортувальну площадку він зізнається: обсяги збору макулатури ростуть в геометричній прогресії. Однак про власної лінії переробки паперу Полатьян поки не думає. 

“Ми здаємо попередньо сортовану зібрану макулатуру переробникам, наприклад, Обухівському картонно-паперового комбінату. Звідти отримуємо гофрокартон листами, а вже з нього на місці виготовляємо ящики, які і віддаємо тим компаніям, у яких забирали відходи упаковки”, – розповідає він. 

У невеликому цеху з попередньо вирізаного машиною картону кілька співробітниць одноманітними рухами склеюють коробки. Потужність такого виробництва – 170 упаковок в хвилину, говорить Полатьян. 

Повний порядок 

Сміття гори 6.jpg

Гори сміття вражають. Поліетилен, папір і пластик руками сортують працівники в спецодязі і яскравих жилетках. Але немає ні очікуваного неприємного запаху, ні характерних для звалищ гризунів. Все сміття відсортований і спресований в акуратні (наскільки це можливо) тюки однакової форми – по 300-400 кг. Кожен з них позначений штрих-кодом, в якому зашифровані склад, місце і дата збору. 

“Відходи не повинні рухатися хаотично, все повинно бути під контролем”, – говорить Полатьян. 

Пресове обладнання виробляють тут же, на підприємстві. Вивозиться сміття через ваговий контроль: машина зважується порожньою, а потім – з вантажем. 

Сортування руками 6.jpg

Зрідка на території зустрічаються вусаті муркотуни: коти сплять на пресованому картоні, або просто прогулюються між купами целофану. 

Полатьян вгадує питання і відповідає на випередження: “Краще цих товаришів з гризунами не справляється ніхто”.

Сортування вешалкі.jpg

Він розповідає, що приймає на своєму підприємстві абсолютно будь-яку упаковку, склад не грає ролі: “Я вам більше скажу: коли говорять, що паперові пакети краще пластикових – це чисте лобі, профанація. Чим таким папір краще для екології, ніж пластикові пакети?” . 

За його словами, у виробництві паперу використовується не менше хімікатів, ніж при виготовленні пластика. “Перероблятись повинне будь-яке пакування – будь то шершунчік, поліпропілен, папір – ми приймаємо усе”, – говорить він. 

Існує градація: на підприємстві не платять за прийом деяких видів упаковки, переробки якої в Україні немає. 

Сортування бутилкі.jpg

Трапляються відходи, які і зовсім не переробляються в Україні (білий пластик та ін.). Щоб не везти на звалище, їх пакують і зберігають до пори до часу. Пізніше з них формують великі партії і відправляють на переробку за кордон, коли знаходять покупця. 

Він зізнається, що невеликий “хвіст” у вигляді біовідходів вивозиться з підприємства на поховання. “Ми намагаємося зрозуміти, що з цим робити, але у що ці відходи переробляти – в електро- або теплову енергію, поки рішення немає”, – каже Полатьян. 

Сміття гори 7.jpg

У чому бізнес?

“Будь-який бізнес, якщо їм займатися, буде вигідним. Для одних сміття – це проблема, він їх завалює, вони не знають, що з ним робити. Для інших – це лежать під ногами гроші”, – відверто каже підприємець.

Кілька років тому Полатьян знайшов для себе нову нішу – переробку деревних відходів. За його словами, Обуховвторресурси – єдине підприємство в Україні, яке збирає деревне мотлох – палички для кави, піддони, старі меблі – і переробляє його в паливні пелети. 

За рік на Обухівському підприємстві утилізують 10 000 тонн тільки дерев’яних відходів, але тут є куди рости. Тонна пелет з відходів продається за 3000 грн.

пеллети.jpg

Сортування сміття повинна відбуватися в місцях його утворення, впевнений Полатьян. Така модель працює в Японії, Фінляндії, інших країнах. 

Полатьян розвиває бізнес без залучення зовнішнього фінансування. За його словами, нові машини купуються виключно за рахунок прибутку. 

Дивлячись на його приклад, розумієш: сміттєвий бізнес може бути прибутковим – адже купити другий суперсучасний сміттєвоз, який ось-ось доставлять на підприємство, не залучаючи кредити, навряд чи може собі дозволити збитковий бізнес. На торгових майданчиках за аналогічну вживану іноземну техніку просять близько 1 млн грн. 

Полатьян явно пишається тим, що робить, але про доходи компанії мовчить. “У мене немає закордонного паспорта і я жодного разу в житті не був за кордоном. Я залишаюся тут, співаю гімн ночами, щоб ніхто не чув і вкладаю в країну гроші, які заробив”, – віджартовується бізнесмен.

Мусоровоз.jpg

Марія Бровінская 
www.liga.net
Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %