Головний вектор змін — школа

248654.jpg

Реалізація концепції “Нова українська школа” триває другий рік поспіль. Слід відзначити, що 2019 рік був роком високої політичної активності, зумовленої президентськими та парламентськими виборами. Обнадійливо однак, що питання доцільності реформи загальної середньої освіти не стало предметом політичних дискусій, а є лише предметом професійного обговорення. Це свідчить про запит суспільства на відповідні зміни і прийнятні оцінки перших реальних кроків реформування.

Наприкінці 2019 року Україна отримала результати міжнародного моніторингового дослідження якості PISA-2018, які підтвердили справедливість оцінки стану загальної середньої освіти на етапі перед початком реформування. Крім того, підтверджено основні напрями реформування. Отримано вдосталь інформації для розробки подальших політик у сфері організації загальної середньої освіти.

Головна мета змін у середній освіті — побудувати нову школу, яка максимально задовольняла б запити учнів, учителів, батьків.

Наразі основними напрямами змін у сфері загальної середньої освіти є оновлення змісту освіти, створення нового освітнього простору, професійний розвиток педагогічних працівників, впровадження форм і методів організації освітнього процесу, побудованих на партнерстві, співпраці всіх його учасників, академічній свободі та автономії.

Торік, фактично, завершено конструювання цілісної лінійки освітніх програм для початкової школи на основі нового стандарту початкової освіти. Зусиллями багатьох авторських колективів активно створюється нове покоління навчальних матеріалів. Держава послідовно реалізує політику оновлення та осучаснення освітнього простору шляхом надання цільової субвенційної підтримки місцевим бюджетам, громадам.

Які нагальні кроки ми маємо зробити, аби продовжити реформування освіти?

Потрібно створити сучасні освітні стандарти, які дадуть відповідь на питання, чого ми маємо навчити дітей у школі. Важливе завдання — підтримати вчителів, дати їм можливість професійно розвиватися і стимулювати їх до цього. Необхідно створити сучасне освітнє середовище, комфортне, безпечне і зручне для всіх учасників освітнього процесу — учнів, учителів, батьків.

Це завдання на перспективу, а що ми можемо зробити найближчим часом, у 2020-му році?

Перш за все, потрібно ухвалити закон “Про повну загальну середню освіту”, який деталізує всі питання реформи освіти, описує структуру нової школи. Його проєкт був підготовлений ще парламентом попереднього скликання, і зараз, наскільки мені відомо, і всередині профільного парламентського комітету, і серед громадськості точаться дискусії з приводу деяких гарячих питань.

Другий негайний крок — розробити стандарти освіти для базової школи (5-й–9-й класи). Прийняття цих двох документів — Закону і Стандарту — дасть розуміння подальших дій у питаннях організації навчального процесу, створення сучасного навчального контенту.

Третій крок — на основі нового стандарту базової школи почати розробляти типові та модельні освітні програми як на рівні МОН, так і на рівні навчальних закладів, а також нові підручники.

Четвертий крок — імплементувати нову систему підвищення кваліфікації вчителів, прийняту недавно постановою Кабінету міністрів. Потрібно розробити механізми її реалізації та наповнити реальним змістом. Наразі потребує змін система методичної підтримки і супроводу педагогічного працівника. Стара система, яка була малоефективна, обґрунтовано критикувалася впродовж тривалого часу, після активної фази децентралізації, фактично, втратила свою дієвість.

П’ятий крок — розробити професійний стандарт для вчителів. Такий стандарт стане орієнтиром для педагогічних університетів, які готують майбутніх учителів. Стандарт дасть можливість учителю планувати власну кар’єру, об’єктивно підходити до визначення потреби в підвищенні кваліфікації.

Шостий важливий крок, і він є одним із найпріоритетніших, — розробити нову систему оплати праці вчителів. Нинішня система застаріла й неефективна, вона перешкоджає входженню у професію молодих людей. Крім того, ця система стримує розвиток різних форм організації навчального процесу в навчальному закладі, зорієнтована на одноманітну класно-урочну систему. Проте проєкти норм законодавства, які покликані вирішити ці проблеми, наразі негативно сприймаються суспільством і, зокрема, професійними спілками. Отже, потрібні не лише копітка праця над розробкою нової системи оплати праці, а й забезпечення комунікації з суспільством, роз’яснення обговорюваних ідей. Крім того, необхідне відповідне фінансування, без якого зміни в оплаті праці залишаться змінами лише на папері.

Слід розуміти, що зміни, які відбуваються в освіті, проявляться лише з часом, через багато років. Усі дії суспільства, держави мають бути усвідомленими, скоординованими та послідовними.

#Вадим Карандій – директор Інституту розвитку освіти, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit
Top