Як убити інноваційний медійний стартап

logo.jpg

Найпоширеніші помилки на шляху створення нового соцмедіапроекту. Конспект «Медіаграмотності» з лекції бізнес-консультанта Дениса Довгополого.

Інноваційний стартап – проект, який використовує новітні технології заради вирішення наявної проблеми. Специфіка соціальних медіастартапів, зокрема, полягає у необхідності знайти баланс між зростанням проекту та його якістю. Якщо учасниками зможуть стати всі охочі, проект ростиме дуже швидко, але зрештою перетвориться на смітник. Якщо занадто обмежити доступ, контенту буде мало, і проект програє у конкурентній боротьбі.

Є кілька поширених помилок, які вбивають більшість стартапів у медійній сфері.

1. Набрати неправильну «золоту тисячу». Золотою тисячею називають перших авторів і користувачів сайту. У соцмедіа відоме правило 20-80 (20% споживачів споживають 80% товару) гіперболізується – дуже маленький відсоток людей генерує контент, дуже великий його споживає. Тому перші автори встановлюють певний рівень якості, і якщо ця планка буде низькою, ресурс не зацікавить талановитих дописувачів і, відповідно, не набере достатньої популярності у висококонкурентному середовищі.

2. Не продумати корпоративні правила та міняти їх, коли проект уже запущено. Погано, коли автори не розуміють сутності проекту: не знають його цільової аудиторії, не уявляють складу реальної аудиторії та її зацікавлень, працюють кожен у своєму форматі, не турбуючись про цілісне сприйняття проекту. Ще гірше, коли нема прописаних принципів роботи ресурсу чи принаймні людини, яка їх чітко розуміє і може розповісти. І найгірше, коли на певному етапі існування проекту адміністрація раптово змінює правила, не зважаючи на своїх дописувачів – особливо блогерів, які не отримають грошей за свою роботу та пишуть суто з міркувань просвітництва та/або бажання популярності.

Приклад: сайт Х мав правило – на головну сторінку потрапляли лише ті пости, які набирали за оцінкою користувачів рейтинг більше 10. Таких постів виявлялося близько 8-10 на добу. Адміністрація захотіла мати на першій сторінці більше контенту і опустила поріг рейтингу до 7. На головній текстів стало більше, але на адміністрацію образились автори-зірки, які вкладали багато праці у свій контент і часто бували «на передовицях». Ресурс втратив частину якісних авторів, відповідно зменшився й інтерес основної маси читачів.

3. Допустити неадекватну поведінку адміністрації. Це зазвичай трапляється тоді, коли модераторські права на частину контенту віддають одному з авторів – з’являється конфлікт: «вчора він був одним із нас, а сьогодні начальник», або коли стартапер віддає своє дитя до рук найманого менеджера, який не поділяє його цінності.

Натомість правил успішної комунікації адміністрації з авторами та читачами два: 1) Адміністрація дотримується правил та не міняє їх. 2) Дії адміністрації не обговорюються.

4. Запровадити систему рейтингування з мінусовою шкалою. Саме по собі рейтингування контенту користувачами – ефективний і у більшості випадків чесний спосіб оцінки якості матеріалів, який не вимагає особливих зусиль з боку адміністрації. Проте запровадження мінусової шкали вбило вже не один сайт – особливість людської психології в тому, що негативні відгуки часто дають не через низьку якість контенту, а через особисту неприязнь до автора, через поганий настрій, а якщо користувач сам написав пост, то він активно мінусуватиме сусідні пости, щоб пробитися нагору.

5. І останнє, але найголовніше: знехтувати схемою, яка є основою успіху інноваційного стартапу:

Інноваційний стартап має шанси на успіх лише тоді, коли вирішує конкретну проблему (в медіа – це нестача комунікації чи інформації з певної тематики для певної категорії користувачів), і коли є достатня кількість людей, які відчувають цю проблему та виграють від появи рішення.

«Медіаграмотність»

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit
Top