Книги, що зігрівають: що читати на Миколая та Різдво

christmas-book.jpg

Зима для мене – період, коли люди надають перевагу вечірнім посиденькам вдома разом із родиною, аніж перебуванню на вулиці, де холодний вітер куйовдить волосся, а теплий пуховик скидається більше на тоненьку куртку. Щороку я намагаюсь знайти для себе щось зігріваюче та затишне під час зимових морозів: новорічна ялинка у центрі Києва, солодкі яблука в карамелі та імбирні пряники, різнокольорові гірлянди та новорічні прикраси. А ще є затишні книги. Їхня тепла енергія проходить крізь кожну клітинку нашого тіла під час читання та зігріває навіть у люті морози! У цій добірці ми зібрали весь спектр різдвяних і святкових див, які просто мусять траплятися впродовж грудня. Книжки чудово підходять для створення святкового настрою, як мотиватор творити добрі справи, а також для ознайомлення з історією Різдва. 

Чарльз Діккенс «Різдвяна історія»
 
 
Цю всесвітньовідому повість класика англійської літератури українські школярі тепер вивчають у 6 класі. Та вона гідна перечитування. Квінтесенція дікенсовських поглядів, живо змальована вікторіанська Англія й бідолаха Скрудж, що сам себе загнав у глухий кут і заодно став загальною назвою. Як, мабуть, кожен персонаж із «вічної класики», головний герой цієї повісті — дуже сучасний, тож постійно виринає в інших літературних творах, фільмах, виставах та й просто в житті. І, на думку автора, має шанс виправитися. Варто лише привидам минулого нагадати, що найчерствіший шмат хліба колись був м’яким та ароматним.
 
І не важливо, скільки разів ви вже читали цю повість… У будь-якому віці наприкінці вас чекає катарсис — зі слізьми чи без. «Різдвяна історія» — найкраще з того, що можна почитати собі й дітям на Різдво. І чудово, що тепер маємо таке ілюстроване видання в перекладі Івана Андрусяка.
 
 

«Ослик Марії» Ґунгільд Селін

 
Ця книжка подає адаптований для дітей сюжет про народження Ісуса, але цікава вона не тільки для знайомства з біблійною історією, а і як самодостатній текст про заразливість добра. Краса всередині нас, а не зовні – натякає книжка. І добро Марії є чимось на кшталт надприродної сили, здатної змінювати світ.
 
Під дію добра жінки, наче під вплив чарів, потрапляють усі, хто до неї наближається. Це завдяки Марії впертий ослик стає дуже поступливим і радим допомагати, а розбійники наважуються почати чесне життя. Тож наприкінці стає зрозуміло, що маленький Ісус не може не стати добрим пастором не стільки через своє божественне походження, а передовсім тому, що він син цієї доброї жінки. І він переймає її вміння випромінювати добро.
 
«Перше Різдво» Дзвінки Матіяш
 
 
Якщо в книжці Ґунгільд Селін картину світу подано очима віслюка, а увагу зміщено на постать матері Ісуса, то у «Першому Різдві» Дзвінки Матіяш ми бачимо цю ж історію очима кульгавого пастуха Давида, який живе з дідом серед овець і любить слухати його історії про Месію. Ці історії нагадують дитячі казки на ніч, щоправда, розповідаються вони не лише маленькому Давиду, а й дорослим бородатим пастухам. І те, чого хочуть пастухи від Месії, дуже нагадує типові побажання до всіх володарів, президентів та інших сильних світу цього. А хочуть вони війни проти римлян, їжі й достатку для своїх дітей та інших типових дорослих речей. Їм байдуже до любові, якої їх має навчити Месія. Вони належать до тієї категорії людей, які чекають на гарно запаковані різдвяні подарунки, але ще не здогадуються, що свято полягає не в отриманні подарунків, а у диві, до творення якого потрібно долучитися.
 
І тільки маленькому Давиду та його діду не байдуже, адже вони чекають на народження Месії з таким самим завзяттям, як сучасні діти на різдвяне диво.
 
 
«У країні сирних коників» Ярини Винницької
 
Якщо вам потрібен тематичний план дозвілля для дітей до Дня святого Миколая, то ось він! Сходити в музей Шептицького подивитися на ікони, щоби потім намалювати таку ж, напекти галицьких смаколиків, написати листа до Миколая та не забути, що йому теж буде приємно отримати подарунок у свій день. Саме це робить маленька Варвара, до якої ввечері приходить Миколай і забирає її у фантастичну мандрівку, щоби віддячити дівчинці за подарунок (який більше ніхто не здогадався йому зробити). 
«Різдво Лілі» Лоранса Бургіньона
 
Лілі дуже хоче піти на різдвяну ковзанку, але має зачекати на тата, який малює на ярмарку портрети. Зачекати, власне, треба саме тому, що це єдиний спосіб заробити грошей на бажану розвагу.  І тільки добрий янгол Різдва, сама Лілі, стає на варті справедливості.
 
«Коли приходить Різдво» Луїзи Мей Олкот
 
Різдвяні оповідання Луїзи Мей Олкот, авторки «Маленьких жінок», дуже схожі на Діккенсову «Різдвяну пісню», що й не дивно, адже ці письменники жили та писали приблизно в той самий час. Це книжка, що нагадує читачам про важливість допомоги ближнім і благодійності. Її героїнями стають маленькі дівчата, які відкривають для себе, що значно приємніше не витрачати свої кишенькові гроші на солодощі та брязкальця, а використати їх, щоб допомогти біднякам влаштувати справжнє різдвяне диво.
«Різдвяні історії» Люсі Мод Монтгомері
 
Різдвяне диво поширюється не тільки на бідних. В оповіданнях Люсі Мод Монтгомері Різдво – час примирення, неймовірних можливостей та інших див, які люди творять власноруч одне для одного.
 
 
 
«Листи Різдвяного Діда» Джона Р. Р. Толкіна
 
До цієї книжки увійшли реальні листи, які автор «Володаря перснів» щороку писав своїм дітям на свята. Різдвяний Дід – це такий синтез Санти та святого Миколая. Живе він на Півночі з білим ведмедем, а звати його Миколаєм.
 
Якщо в усіх попередніх книжках цієї добірки різдвяне диво неодмінно стається, а діти з найбідніших родин отримують несподівану купу бажаних подарунків, то ця невеличка книжка пояснює, що саме у світобудові пішло не так, якщо ви не отримали на свята ті подарунки, про які писали у своїх листах до Миколая чи Діда Мороза. Річ у тім, що розвезення подарунків – справа сама по собі не проста. До того ж саме перед Різдвом на комору з подарунками цілком можуть напасти злі гобліни. Або білий ведмідь може встряти у чергову халепу та щось переплутати чи щось зіпсувати. А оскільки останні листи, в яких найбільше йдеться про атаки гоблінів, написані напередодні Другої світової, це також спроба непрямої розмови про війну та свої переживання щодо неї.
 
 

13-й дарунок. Правдива історія про Різдвяне диво”, Джоан Г’юст Сміт

Цю книжку не дарма порівнюють із творами відомого автора “різдвяних романів” Річарда Пола Еванса, хоч направду, за щирістю та емоціями, вона найбільше нагадує тільки його дебютну “Різдвяну скриньку”.

Оповідь ведеться від імені авторки — Джоан, яка восени 1999-го року втратила коханого чоловіка. Вона та її троє дітей важко переживають цю трагедію, і ні про яке Різдво цього року їм не йдеться. Але раптом, за дванадцять днів до свята, вони знаходять на ґанку під дверима горщик з пуансетією. У записці до подарунку лише алюзія на відому англійську колядку “The Twelve Days of Christmas” і все це скидається на жарт, або крихітний зворушливий прояв уваги. Але чиєї?

Щодня до самого Різдва Джоан та її діти знаходять невеличкі різдвяні подарунки, і настрій свята, а головне — віра у цей світ поступово повертається до їхніх сердець.

“13-й дарунок” — це книжка про тугу і її подолання, а також про маленькі дива, які ми самі здатні творити.

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top