Важливо знати та пам’ятати: Як знайти відомості про родичів, які загинули під час Голодомору

123-10-860x580-c-1.jpg

Кожен рік віддаляє нас від страшних подій 1932-1933 років. В Україні важко знайти родину, якої б не торкнулися репресії сталінського періоду або голодна смерть. Втім, історія жива, доки ми про неї пам’ятаємо. Долучитися до збереження, або, як часто це траплялося через злагоджену роботу тоталітарної машини, відновлення пам’яті про загиблих може кожний із нас. 

ЯК І З ЧОГО ПОЧИНАТИ ПОШУК

Перш, ніж розпочати пошук відомостей про рідних, які стали жертвами «інтенсивної радянізації» українських територій, розпитайте про них в інших членів родини. На жаль, покоління свідків тих подій дуже швидко згасає, але односельчани чи знайомі все ж можуть допомогти пригадати імена, по-батькові та прізвища тих, кого ви шукаєте. Дуже важливо також визначити місце проживання людини на момент її смерті.

Якщо говоримо про жертв Голодомору, то першим джерелом, яке слід перевірити, є обласні «Книги пам’яті». Місце, де людина жила, тут відіграє особливе значення, оскільки система пошуку не автоматизована: самостійно знаходите область – район і село проживання – шукаєте за прізвищем. Повнота матеріалів різна: в одних указані тільки списки осіб та причини їх смерті. В інших, крім мартирологів, містяться свідчення очевидців, переліки населених пунктів, занесених на «чорну дошку» і тих, що припинили своє існування внаслідок колективізації тощо.

Також списки можна знайти, перейшовши до геоінформаційної системи: “Голодомор 1932-1933 років в Україні” на сайті Інституту національної пам’яті. До речі, тут пошук автоматичний, однак знову ж таки, слід знати область, район та населений пункт, де проживає людину, яку ви шукаєте.

ЯК ОТРИМАТИ АРХІВНІ СВІДЧЕННЯ?

Якщо ж інформації про родича у «книгах пам’яті» немає, це може означати, що людина загинула не безпосередньо через голод, а тому, що виявила непокору та незгоду із режимом. У такому випадку шукати відповідні відомості можна в архівах КДБ. Служби вели облік людей, яких заарештовували за антирадянські висловлювання, збирання колосків, опір «розкуркуленню» тощо. Із 2009 року архіви КДБ доступні широкому загалу. Із 2015 звернутися у відповідні структури можна й електронно.

По суті, документи від Комітету державної безпеки становлять лише частину від усього фонду, що зараз є Державним архівом Служби безпеки України. Тобто, за необхідності, знайти інформацію тут можна і про давніші події, якщо у цьому виникає необхідність.

У будь-якому випадку, необхідно зробити запит. Зробити це можна як на місціза адресою м. Київ, Золотоворітська, 7 або надіслати електронною поштою. Тут же є і зразки оформлення документів. Однак не варто квапитися та сподіватися, що необхідні відомості вам  вручать уже наступного дня. За законодавством, у співробітників архівів є на це 30 днів. Хороша новина полягає в тому, що якщо необхідної інформації щодо родича не знайшли, вам порадять, куди ще можна звернутися із запитом.

архіви

Якщо в архіві дійсно є необхідні документи, вам зателефонують та повідомлять про це. Тоді слід домовитися про час візиту. Не забудьте паспорт! Архів знаходиться у приміщенні СБУ, а значить – усе серйозно. Більше того, шукачу випишуть спеціальну перепустку, щоб той міг вільно пройти до архіву. Фотографувати документи – можна. Оцифрувати та надіслати їх на потрібно електронну пошту і зробити копії – теж можна. Ознайомитися із документами не лише про своїх родичів, а й про інших осіб – теж можна.

Для того, щоб максимізувати ефективність пошуку, дізнайтеся якомога більше інформації про розшукувану особу. Фахівці із «Центру дослідження визвольного руху» підготували детальний гайд, як працювати з архівам КДБ. У ньому вони радять, перед відправленням запиту, з’ясувати прізвище, ім’я, по-батькові особи (вказати всі можливі форми їх написання, бажано ще й урахувати варіант написання мовою країни, під керівництвом якої перебувала та чи інша територія), дату, місце її народження та смерті.

У написанні запиту необхідно вказати, на чиє ім’я він здійснюється (у даному випадку, директора архіву СБУ), ваші дані та контакти, вимогу (стандартна форма – «Прошу здійснити пошук архівних відомостей стосовно (ПІБ потрібної людини)»), супровідну інформацію для збільшення ефективності пошуку. Також слід прописати мету запиту: це може бути отримання як простої довідки, так і цілої справи.

А ЧИ МОЖНА ЗНАЙТИ ІНФОРМАЦІЮ НЕ В АРХІВАХ?

На сьогоднішній день частина архівних відомостей оцифрована. 100% гарантії, що у матеріалах буде інформація саме про вашого родича, немає. Однак якщо вам точно відомо, що він був задіяний у повстаннях проти колективізації, вів записи щодо ситуації у своєму населеному пункті (чи навіть просто писав про родину) або проти нього велося слідство за якусь іншу антирадянську діяльність, можна спробувати знайти свідчення в електронних архівах на сайті «Українського визвольного руху». Між іншим, як і в архівних матеріалах, що зараз перебуває у підпорядкуванні СБУ, тут можна знайти інформацію не лише про репресії, а й про опір радянізації до означених подій.

Безумовно, багато даних просто знищувалося або були сфабриковані. З іншого боку, сучасні технології та порівняна відкритість державних структур дозволяють нам повернути імена рідних із небуття і забуття. І вони ніколи не помруть, доки житимуть у нашій пам’яті.

Джерело https://rubryka.com/article/vidomosti-pro-rodychiv-v-arhivah/

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit
Top