0 0
Read Time:8 Minute, 40 Second

”Вечір літа теплом стару голубить хату“
Наталя Квітка

1 ч. – 1989 року відбулися Установчі збори Міжнародної асоціації україністів – у м.Неаполі на базі Інституту східних студій, зусиллями вчених НАН України, Українського наукового інституту Гарвардського ун-ту (США) і Канадського інституту українських студій. Очолив Асоціацію вчений-україніст Віталій Русанівський. Це об’єднання науковців світу, які вивчають історію і культуру України, українського народу. З часу заснування об’єднання відбулося ІХ Міжнародних конгресів україністів. Першим президентом Національної асоціації українознавців було обрано академіка І.Дзюбу.

1ч. – 140 років тому народився Мартос Борис Миколайович (1879-1977), громадсько-політичний діяч, учений-економіст, кооператор, педагог. Народився у м.Градизьк на Полтавщині, освіту отримав у Харківському ун-ті, неодноразово ув’язнювався царизмом за громадську діяльність. З поставанням Української Народної Республіки перебував на різних урядових посадах, з серпня 1919р. очолював Уряд УНР. З 1920р. перебував на еміграції в Німеччині та Чехословаччині, став співзасновником Української господарської академії у Подєбрадах та Української вищої школи в Мюнхені. З 1958р. проживав у США, є автором спогадів про пережиті події та про особистості.

2 ч. – минає 100 років від народження Тимошенка Юрія Трохимовича (1919-1986), актора, артиста розмовного жанру. Народився у м.Полтаві, мистецьку освіту здобув у Київському театральному ін-ті. Розпочинаючи з 1950р., у дуеті з Юхимом Березіним в образах «Тарапуньки» і «Штепселя» майже упродовж 40 років цей тандем мав надзвичайну популярність. Окрім того знімався у фільмах «Падіння Берліна», «Зелений фургон», «Штепсель одружує Тарапуньку» і ін.

2 ч. – 90 років від дня народження Дем’яна Григорія Васильовича (1929-2013), історика, фольклориста, етнографа, літературознавця, археолога, краєзнавця, мистецтвознавця. Народився у с.Славське в Галичині, освіту отримав у Львівському ун-ті, вчителював, здобув наукову ступінь. Видав близько 400 науково-популярних праць про видатних особистостей українського народу, це «Іван Вагилевич – історик і народознавець», «Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА…» і ін. У фонотеці вченого зібрано тисячі пісень, колядок, прислів’їв, приказок, легенд тощо. Провадив широку громадську діяльність.

2 ч. – виповнюється 90 років від народження Бабича Івана Трохимовича (1929-1993), письменника, перекладача, педагога. Народився в м.Осер у Франції в українсько-польській сім’ї, опанував фах дитячого лікаря. У 1947р. разом з батьками переїхав в Україну до м.Карлівки Полтавщини, здобув педагогічну освіту, вчителював, одноразово займався літературною діяльністю. Володіючи сімома європейськими мовами, здійснив понад 20 перекладів французькою творів українських письменників – О.Гончара, М.Стельмаха, П.Загребельного, І.Франка, Є.Гуцала, О.Вишні і ін.

5 ч. – 130 років тому народився Липецький Евзебій Олександрович (1889-1970), живописець, графік, театральний художник, педагог, громадський діяч. Народився у с.Вербівка на Буковині, мистецьку освіту отримав У Віденській академії художніх мистецтв, викладав малювання у гімназіях рідного міста. В 1940р., з приходом в Буковину «перших совітів», емігрував до Німеччини. Створив галерею портретів українських письменників, історичних осіб, реставрував стінописи у Почаївській лаврі. Поєднував академічні засади з імпресіоністичним підходом. Частина творчого спадку художника зберігається у Чернівецькому художньому музеї.

6 ч. – минає 130 років від народження Сікорського Ігоря Івановича (1889-1972), авіаконструктора. Народився у м.Києві, навчався у Київській політехніці, в 1908-1918рр. побудував у Києві перші моделі літаків та гелікоптерів. З 1918 р. перебував на еміграції, спершу у Франції, далі – у США. У 1925-1940 рр. розробив серію надзвичайно успішних конструкцій літаків, у т.ч. і міжконтинентальні пасажирські лайнери. Сконструював і налагодив серійне виробництво гелікоптерів. Своєю діяльністю забезпечив великий престиж США у царині авіації.

7-28 ч. – 100 років з часу Чортківської офензиви (1919), найбільш успішної наступальної операції Української Галицької Армії (УГА) на завершальному етапі Українсько-польської війни 1918-1919 років. Її результатом стало звільнення з-під польської окупації низки західноукраїнських міст – Чорткова, Бучачі, Теребовлі, Тернополя та Бережан. Перемога УГА стала свідченням справжньої військової звитяги, жертовності українців у прагненнях здобути волю своєму народу. У подальшому нестача боєприпасів, стратегічних резервів, а також наступ військ Антанти, які декларативно вели боротьбу з московсько-червоними бандами, а фактично – з УГА, унеможливило відстояти незалежність.

11 ч. – 110 років від дня народження Луцького Юрія Остаповича (1911-2001), літературознавця, критика, славіста, видавця, перекладача. Народився в с.Янчин у Галичині, навчався у декількох вишах Заходу, після ІІ Світової війни емігрував до Канади, займався науковою та педагогічною працею, очолив Канадський інститут українських студій. Є автором численних праць про українську літературу, це «Літературна політика на радянській Україні 1917-1934», «Між Гоголем та Шевченком», «Українська література в 20 сторіччі» тощо.

18 ч. 1939 року у Каневі відбулося урочисте відкриття Шевченківського меморіалу – величного бронзового пам’ятника Т.Г.Шевченку і літературно-меморіального музею. У 1977р. музейний заповідник доповнено гранітним комплексом сходження. Всього у меморіалі міститься 8 пам’яток культурної спадщини і понад 20 тисяч унікальних артефактів.

19 ч. – 1789 року у селі Турбаї на Полтавщині розпочалося селянське повстання. Причиною було поступове покріпачення села, яке по національно-визвольній війні під орудою Богдана Хмельницького мало статус вільного військового поселення Миргородського полку, а спроба тривалого судового відстоювання своїх прав не принесла успіху. Повстанці силою примусили суд написати позитивне рішення, знищили панську садибу і її власників, запровадили місцеве самоврядування – «Громадську збірню», і упродовж 4-х років успішно провадили самоорганізацію життя – до моменту жорстокої урядової розправи за Катерини ІІ.

20 ч. – виповнюється 140 років від народження Кобрина Володимира Івановича (1879-1941), правника, перекладача. Народився у м.Дрогобичі в Галичині, правничу освіту отримав у Львівському ун-ті, мав успішну адвокатську та суддівську практику, одноразово займався громадсько-політичною діяльністю. Здійснив переклади польською «Кобзаря» Т.Шевченка, твори І.Франка, давньоукраїнську літературну пам’ятку «Слово о полку Ігоревім». 22 червня 1941р. арештований сталінцями разом з родиною і на початку липня знищені в катівні Львова.

20 ч. – 130 років тому народилася Козловська Валерія Євгенівна (1889-1956)), археолог, музеєзнавець. Народилася у с.Бурімка на Чернігівщині, закінчила Київські Вищі жіночі курси, стала одною з перших жінок-археологів. Мала нагоду працювати з В.Хвойкою та Д.Яворницьким, досліджувала, зокрема, стародавній Білгород на Київщині, зібрала та впорядкувала тисячі археологічних експонатів. Є автором понад 50-ти наукових праць на теми Трипільської культури, ранніх слов’ян та княжої доби. У 1933р. переслідувалася режимом за приналежність до так зв. «Спілки визволення України». У 1944р. емігрувала до Німеччини, далі – до США, брала участь у підготовці видання «Енциклопедія українознавства».

21 ч. – минає 150 років від народження Матушевського Федора Павловича (1869-1919), громадсько-політичного, діяча, .публіциста, літературознавця, критика. Народився у м.Сміла на Київщині, освіту здобув у Київській духовній семінарії та у Дерптському ун-ті, вчителював, редагував українські видання. Став співзасновником Української демократичної партії, а також Українського комітету допомоги жертвам московської окупації Галичини у Першій світовій війні. З поставанням Української Народної Республіки був членом Центральної Ради. Є автором численних історико-літературних нарисів, присвячених, зокрема, життю і творчості Т.Шевченка.

22 ч. – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні – у час нападу 1941 р. нацистської Німеччини на свого недавнього союзника – московсько-тоталітарного СРСР. Цього дня в Україні всенародно оплакують загиблих синів і дочки українського народу.

23 ч. – 90 років від дня народження Погребенника Федора Петровича (1929-2001), літературознавця, вченого енциклопедиста. Народився в с.Рожнів у Галичині, освіту отримав у Чернівецькому ун-ті, став провідним науковцем Інституту літератури НАН України, є автором численних праць про Т.Шевченка, І.Франка, М.Коцюбинського, В.Стефаника і ін., а також про письменників діаспори. Разом з групою науковців уперше в історії української культури підготував п’ятдесятитомне видання творів Івана Франка. У доробку вченого понад 1300 наукових і художніх публікацій.

24 ч. – виповнюється 120 літ від народження Твердохліба Івана Максимовича (1899-1986), актора характерного і комедійного жанру. Народився у с.Довжик на Слобожанщині, мистецьку освіту отримав на Клубно-театральних курсах у Харкові, працював у театрах Харкова, Полтави та Одеси, знявся у понад 20-ти кінострічках, став провідним актором Одеського українського музично-драматичного театру, виконував ролі Возного у «Наталка Полтавка», Сірка – «За двома зайцями», Швейка – «Пригоди бравого вояка Швейка» і ін.

26 ч. – 120 років тому нардився Ревай Юліан (1899-1979), політичний і державний діяч, педагог. Народився у с.Мирча в Закарпатській Україні, освіту отримав в Ужгородській семінарії, спершу вчителював, став чиновником освітнього міністерства Чехо-Словаччини, входив до проводу крайового товариства «Просвіта», до «Пласту», уклав низку підручників для народних шкіл. У березні 1939р. очолив уряд Карпатської України. Після окупації Закарпаття Угорщиною емігрував на Захід. З 1948р. проживав у США, очолював Український Інститут Америки у Нью-Йорку, ініціював спорудження пам’ятника Т.Шевченку у Вашингтоні, є автором праць у царині лінгвістики.

26 ч. – минає 110 літ від народження Вігурської Галини Василівни (1909-1990), письменниці, перекладачки зі слов’янських мов. Народилася у с.Люлинці на Поділлі, освіту здобула у Київському ун-ті, працювала у редакціях періодичних видань. Збагатила українську літературу перекладами зі слов’янських мов творів Я.Коласа, П.Бровки, Я.Бриля, К.Крапиви, В.Бикова і ін., це трилогії «На розстанях», роману «Коли зливаються ріки», повісті «Альпійська балада» тощо.

27 ч. – 150 років від дня народження Боцяновського Володимира Теофіловича (1869-1943), письменника, перекладача. Народився у с.Скоморохи на Волині, освіту отримав у Петербурзькому ун-ті, став одним із засновників Російського бібліографічного товариства. Його перу належать багато книгознавчих та бібліографічних праць, в яких популяризував українську літературу, це «М.Коцюбинський і Л.Толстой», «Нариси з історії української літератури», «Шевченко і український театр» і ін. Є автором повісті про Т.Шевченка «Петербурзькі зустрічі».

28 ч. 450 років з часу укладання Люблінської унії (1569), об’єднання Польщі і Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту. Угода відбулася в умовах поразки князівства у Лівонській війні з Московським царством. За умовами унії Польща заволоділа землями Правобережної і Лівобережної України. З того часу величезні земельні обшири України потрапили до рук польських магнатів Жолкевських, Конецпольських, Потоцьких і ін., а з цим розпочало звучати і «пся крев». Унія посилила соціальне і національне гноблення в Україні, що привело до піднесення визвольної боротьби українського народу.

29ч. – 90 років тому народився Луців Володимир Гаврилович (1929), бандурист, співак-тенор. Народився у м.Надвірне в Галичині, за німецької окупації в 1944р потрапив до Німеччини, де закінчив українську гімназію і вступив до Капели бандуристів ім. М.Леонтовича, керованої кобзарем Г.Назаренком. В 1952-1957рр. студіював у консерваторії Риму. Виступав на престижних сценах світу як співак, у т.ч. і в супроводі бандури, у 1961р. переміг на першому пісенному конкурсі «Євробачення». Є координатором багатьох міжнародних мистецьких заходів, у рідному місті заснував благодійний культурно-мистецький фонд, який опікується талановитою молоддю Карпатського краю.

Сиріч виповнюється 290 літ від народження Козельського Якова Павловича (1725~1795), філософа, просвітника, математика. Народився у містечку Козельський Полтавського полку, навчався у Києво-Могилянській академії. Від 1767р. перебував на державній службі в столиці імперії, займався перекладами французької просвітницької літератури, є автором праць «Арифметичні пропозиції», «Філософські пропозиції». Відстоював ідею гарантування владою природних прав людини, зокрема, і свободи слова й друку, відверто засуджував кріпацтво, був прихильником республіки дрібних власників.
О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %