0 0
Read Time:9 Minute, 30 Second

“Я хочу вам про рідний край сказать…” Олександр Олесь
У грудні 1918 року розпочалася друга московсько-українська війна. Загарбницько-терористичні бандформування більшовицьких заколотників під орудою В.Антонова-Овсієнка, Й.Джугашвілі-Сталіна та В.Затонського – без оголошення війни посунули в Україну із Курська. Ще в листопаді були окуповані Глухівський повіт, селища Ямпіль та Хутір-Михайлівський. Загарбані українські землі червоні москвини маркерували  призначенням «совєтов» і «комітєтов». На відміну від інших земель-держав,  де також топталися московські обмотки, в Україні зазначені і інші «маркери» маються і понині. Скориставшись тоді тяжким становищем України, – до загарбництва українських  земель долучилася і тільки но відроджена Польща.

1 ч. – виповнюється 100 років від дня народження Платона Іларіоновича Майбороди (1918-1989), композитора. Народився на хуторі Плехівщина в Наддніпрянській Україні, мистецьку освіту отримав у Київській консерваторії, відбув ІІ Світову війну, займався педагогічною діяльністю, творчістю. Є автором численних пісень, хорів, обробок народної пісенності, симфоній, музики до драм, до кінофільмів тощо. Надзвичайно популярними, всечасними є пісні композитора «Рідна мати моя», «Ми підем, де трави похилі», «Моя стежина», «Пісня про вчительку» і ін. – на вірші Андрія Малишка.

5 ч. – 140 років тому народився Олександр Олесь (1878-1944) письменник, поет, драматург, спр. прізвище Кандиба Олександр Іванович. Народився у м.Білопіллі на Слобожанщині, навчався у Харківському  ветеринарному інституті, працював за фахом і займався літературною творчістю. У період Української Народної Республіки перебував на дипломатичній роботі, у 1920р. емігрував до Праги, очолював Союз українських журналістів. Став неперевершеним майстром ліричної поезії, є автором  шести книг»З журбою радість обнялась».

7 ч. – 160 років від дня народження Окуневського Теофіла Іполитовича (1858-1937), громадсько-політичного діяча, юриста, дипломата. Народився у м.Яворові на Покутті, правничу освіту здобув у Віденському ун-ті, займався адвокатською практикою, у м.Городенці заснував і очолив філію товариства «Просвіта», став фундатором гімназії тов. «Рідна Школа». У період поставання Західно-Української Народної Республіки був у складу президії Національної Ради. Переписка Т.Окуневського з М.Драгомановим стала основним джерелом історії національно-визвольного руху в краї наприкінці 19 ст.

7 ч. – виповнюється 130 років від народження Лепкого Левка Сильвестровича (1888-1971), поета, прозаїка, журналіста, композитора, художника. Народився в с.Поручин у Галичині, освіту здобув у Львівському ун-ті та в Краківській академії мистецтв, відбув І Світову війну, став одним  із організаторів Легіону Січових Стрільців. На початку ІІ Світової війни виїхав до США., де організував видавництво, активно включився  у життя української діаспори, став найбільш відомим як автор популярних стрілецьких пісень, серед них «Чуєш, брате мій», ліричної – «І снилося з ночі дівчині…».

8 ч. – минає150 років з часу заснування Товариства «Просвіта» (1868), громадської організації культурно-освітянського спрямування. Постало у м.Львові як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторському онімеченню,  з одного боку, та підступному «москвофільству» – підмосковній «зачудованості», фінансованій московською імперією – з іншого. У складі Товариства  були науковці, письменники, митці, священнослужителі, громадські діячі і ін., першим головою обрано письменника Анатоля Вахнянина. Товариство організовувало бібліотеки, хати-читальні, самодіяльні мистецькі колективи, видання українських підручників тощо. На Лівобережній Україні єдиним осередком з офіційним дозволом була Чернігівська «Просвіта», заснована І.Шрагом та М.Коцюбинським.

8 ч. – 140 років тому народився Омелянович-Павленко Михайло Володимирович (1878-1952), військовик. Нардився у м.Тифлісі, закінчив військову академію, відбув І Світову війну, з-за поранення перейшов на педагогічну роботу, урешті очолив військове училище у м.Одесі. З поставанням Української Народної Республіки щиро і назавжди пов’язав свою долю з Україною. У 1919р. став головнокомандувачем Галицької Армії, а восени того ж року очолив Армію Української Народної Республіки.  У 1920р. командував операціями Першого зимового походу в Україну. Є автором праць «Українсько-польська війна 1918-1919рр.», «Зимовий похід», спогадів «На Україні» і ін. Останні роки мешкав у Парижі.

10 ч. –  1948 року прийнята Загальна Декларація Прав Людини – Ггенеральною Асамблеєю ООН, що проходила у  Паризькому палаці Шайо. Складається із Загальної Декларації Прав Людини, Міжнародного Пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Під Декларацією  не підписалися – СРСР, Білоруська і Українська РСР, певна річ, країни соцтабору та – Гондурас. Щорічно 10-го  грудня  відзначається День прав людини.

15 ч. – 1928 року  московсько-більшовицькі заколотники-окупанти розпочали колгоспно-«правове» покріпачення українського селянства, відкинувши своє облудне «революційне» гасло – «земля селянам»: ЦВК СРСР затвердив закон «Загальні начала землекористування та землеустрою», а на початку 1930р. «Про заходи по  соціалістичній перебудові сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбіі з куркульством».

17 ч. – 110 років тому народився Шевельов  Юрій Володимирович (1908-2002), славіст-мовознавець, історик української літератури. Народився на Слобожанщині у м.Харкові, освіту отримав у Харківському ун-ті,  займався педагогікою та наукою. У 1944р. виїхав до Німеччини, далі – до США., викладав у багатьох вишах країн Заходу. Довів, що в доісторичні часи ні народи, ні мови не творили ніяких спільних етносів, а їхня мова завжди була діалектно диференційована, цим спростував антинаукову підступну «концепцію»   так званого «общєрусскава язика». Є автором книги «Внесок Галичини у формування української літературної мови», праці «Історична фонологія української мови».

18 ч – минає 110 років від народження Косача Юрія Миколайовича          (1908-1990), поета, прозаїка, драматурга, редактора, небіж Л.Українки. Народився у с.Колодяжному на Волині, здобув правничу освіту у Варшавському ун-ті, займався творчою працею і брав активну участь у національно-визвольному русі, за що неодноразово ув’язнювався польським режимом, урешті мав був обирати – або совєтські табори і смерть, або еміграція і поневіряння. Виїхав до країн Заходу, з 1949р. –  до США. Став одним з найуніверсальніших і найталановитіших письменників.  Серед великого творчого доробку митця – роман «Рубікон Хмельницького», драма «Марш чернігівського полку», поетична збірка  «Золоті ворота».

23 ч  – виповнюється 140  років від дня народження Тимошенка Степана Прокоповича (1878-1972),  вченого у галузі механіки. Народився у с.Шпотівка на Поліссі, освіту отримав у Петербурзькому ін-ті інженерів шляхів, з 1911р. професор Київської політехніки, у період Української Народної Республіки долучився до створення Української академії наук. У 1922р. емігрував до Югославії, а незабаром – до США. Займався проблемами механіки твердого тіла, будівельної механіки і теорії споруд, був дійсним членом Національної Академії наук США і низки інших країн, автор 150 наукових праць.

25 ч. – минає 170 років від народження Левицького Ореста Івановича (1848-1922), історика, етнографа, письменника. Народився у с.Маячка на Полтавщині, освіту здобув у духовній семінарії та Київському ун-ті, був учнем історика В.Антоновича, У період Української Народної Республіки був одним із фундаторів створення Української академії наук, є автором понад 200 праць з правознавства і історії України 16-18 століть, багатьох історичних оповідань, повісті «Ганна Монтовт», розвідки «Сім’я та побут українців у 16 столітті».

25 ч. – 170 років тому народився Ковалів Степан Михайлович (1848-1920), письменник, педагог, освітній діяч.. Народився у с.Брониця в Галичині, освіту здобув у Львівській учительській семінарії, вчителював у м.Бориславі. Основна тема творчості, це духовний світ соціально і національно скривдженого народу і краса праведницького менталітету української людини. У художньому набутку митця оповідання, нариси, він автор понад 40 праць з педагогіки, шкільних підручників. Онук С.Коваліва – Іван став поетом, скрипалем, засновником музичного ін-ту ім. М.Лисенка у м.Торонто.

25 ч. – 100 років від дня народження Черниша Олександра Панкратовича (1918-1993), археолога, історика. Народився у с.Холми на Чернігівщині, освіту отримав у Київському ун-ті, був науковцем Інституту археології, здобув світове визнання своїми численними працями з палеоліту та мезоліту Північного Прикарпаття, відкрив і дослідив понад сотню стоянок палеоліту на берегах середньої течії Дністра. Віднайшов рідкісні музичні інструменти тої доби.

26 ч. – виповнюється 120 років від народження Плужника Євгена Павловича (1898-1936), поета, драматурга, перекладача. Народився  у слободі Кантемирівка Східної Слобожанщини, навчався у Київському музично-драматичному ін-ті ім. М.Лисенка, працював на редакційній роботі. Є автором збірки поезій «Рівновага», «Рання осінь», роману «Недуга» тощо, перекладів творів М.Гоголя, Л.Толстого і ін. У грудні 1934р був заарештований у числі інших митців, смертну кару замінена на тривалий табірний термін, де і загинув. У м.Києві на Байковому кладовищі зроблено умовну могилу поета.

26 ч. – 120 років тому народився Юркевич Віктор Дмитрович (1898-1939), історик, учень М.Грушевського. Народився у м.Кумайрі, Вірменія, освіту з історії отримав у Київському ун-ті, ще студентом написав  декілька вагомих досліджень, працював у Всеукраїнській академії наук, головною темою досліджень вченого була історія козаччини. У грудні 1937р. засуджений на 10 років радянських концтаборів, загинув на каторжних роботах у шахтах Воркути.

27 ч. – 160 років від дня народження  Кравченка Михайла Степановича (1858-1917), кобзаря. Народився у с.Великі Сорочинці на Полтавщині, у 15-річному віці від тяжкої хвороби осліп, навчався кобзарству у відомих кобзарів Самійла Яшного і Хведора Грищенка-Холодного. За сприяння художника Опанаса Сластіона думи кобзаря слухали у Харкові, Одесі, теперішньому Дніпрі, Петербурзі і Москві. М.Кравченко був свідком селянського повстання у рідному селі в 1905р., склав про цю подію думу «Чорна неділя в Сорочинцах». У репертуарі митця були думи «Маруся Богуславка», «Про Саву Чалого», «Бідна вдова і три сини» і ін.

27 ч. – 1848 року у Львівському університеті засновано кафедру української мови,   Завідувачем призначено Якова Головацького, українського культурного діяча, письменника, одного із учасників «Руської трійці». З 1867р. її очільником став  Омелян Огоновський, учений-філолог, доктор філософії, який зорганізував при кафедрі «Семінар української філології» для виголошення слухачами своїх наукових праць. У 1894р. цісарська влада заборонила Івану Франку очолити кафедру українства за його заклики до соціального і національного визволення українського народу. В ті часи у іншій частина України, уярмленій Московією, навіть була заборонена-зліквідована її назва, а панував московський криптонім – «Малоросія».

29 ч. – виповнюється 160 років від народження Лепкого Данила Хомича (1858-1912), священика, етнографа, письменника, публіциста. Народився у с. Літиня в Галичині. Перебуваючи на парафії у м.Самборі, керував філією «Просвіти», досліджував народні обряди і звичаї, є автором повістей з галицького життя «Святий вечір», «Дуб і потік», «Непослушний школяр», автобіографічної повісті «Селянська дитина» і ін. Перебував у дружбі з І.Франком, В,Гнатюком, М.Павликом..

29 ч. – 130 років тому народилася Домбровська Галина Маврикіївна (1888-1979), письменниця, літ. псевдонім Галина Журба. Народилася на хуторі Олександрія на Київщині, попри виховання у польській культурі, ще в юному віці повернулася до українства. Першу збірку оповідань «З життя» видала у 1909р. З поразкою національно-визвольного руху 1917-1921рр. виїхала до Польщі, а під час ІІ Світової – до США. Головним здобутком письменниці стали автобіографічна розповідь «Далекий світ», а також історичний роман «Тодір Сокіл».

 О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/  

                                                                                                                                                                                                       

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %