ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Лютий 2019 рік

dray-khmara.png

Розлютувався лютий надаремно: / Скоро зі стріх закапає вода…  Михайло Драй-Хмара

Сиріч виповнюється 210 років від дня народження Ковалевського Єгора Петровича (1809-1868), географа, археолога, сходознавця, письменника, поета. Народився у с.Ярошівка на Слобожанщині, освіту отримав у Харківському ун-ті, провадив геологічні розвідки родовищ золота на територіях імперії та в інших країнах. Одноразово захоплювався літературною творчістю, тому, окрім наукових праць, є автором різножанрових творів, це роман «Петербург удень і вночі», збірка віршів «Сибір. Думи», опис «Чотири місяці в Чорногорії» і ін. Усіляко підтримував Тараса Шевченка після заслання, доклав багато зусиль для визволення із кріпацтва його братів і сестер.

1 ч. – виповнюється 150 років від дня народження Оппокова Євгена Володимировича (1869-1937), гідролога, меліоратора, академіка. Народився у с.Руде на Київщині, освіту здобув у Київському ун-ті, провадив педагогічну і дослідницьку діяльність. Розробив проблеми гідромеліорації, гідрологічного режиму річок, керував дослідженнями при будівництві Дніпрогесу, є автором низки праць, серед яких і «Водні багатства України». У 1937р. московським людоїдним режимом був визначений «ворогом народу», у листопаді розстріляний у Биківнянському лісі.

1 ч. – 140 років тому народився Капустянський Микола Олександрович (1879-1959), військовий і політичний діяч. Народився у с.Чумаки на Слобожанщині, здобув високу військову освіту, брав участь в усіх збройних конфліктах монархічної Московії. У 1917р. став одним із ініціаторів формування українських військових частин, згодом командував штабами, фронтами Української Народної Республіки. З 1920р. перебував на еміграції в Польщі, Франції, став членом Української військової Організації, очолюваної Є.Коновальцем, видавав журнал «Військові знання». Став учасником Першого Конгресу Українських Націоналістів у Відні в 1929р., керував Похідними групами ОУН в окупованому німцями Києві. Останні роки мешкав у Мюнхені.

5 ч. – 210 років – від дня народження Гинилевича Григорія (1809-1871), громадського і політичного діяча, священика. Народився у м.Яворові в Галичині, навчався у Львівському та Віденському ун-тах, викладав у богословських закладах. Став одним із діячів українського національно-визвольного руху під час революції в Австрії 1848р., заснував у Яворові місцеву Руську Раду, національну гвардію. На Слов’янському з’їзді в Празі у 1848р. добився зрівняння у правах поляків і українців Галичини, входив до складу Собору руських учених, сприяв заснуванню українських шкіл у краї.

5 ч. – минає 80 років від народження Логвина Юрія Григоровича (1939), художника-графіка, письменника. Народився у м.Кременчуці на Полтавщині, навчався мистецтву у Київському художньому ін-ті. Є автором багатьох творів для дитячої і юнацької аудиторії з української та світової історії, етнографії, фольклористики – з власними ілюстраціями, це «Далека веселка», «Летить галка через балку», «Козацькі дзвони» і ін., низки художніх робіт – «Українська хата», «Млини України» тощо, а також серії українських марок.

11-12 ч. – 1989 року у м.Києві відбулася Республіканська установча конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка, з 1991р. – Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Цим було відроджено просвітницький рух в Україні, знищений московським червоним терором у 1920-ті роки. Першим головою обрано поета і громадського діяча Дмитра Павличка. У м.Бердянську осередок Товариства постав у листопаді 1988р., сподвижниками цього були художник Іван Гончаренко, науковець Михайло Сердюк, педагог Ганна Токмань – обрана головою осередку.

12 ч. – 130 років від дня народження Олешка Василя Івановича (1889-1942), поета прозаїка, журналіста, драматурга. Народився у м. Суми, здобув агрономічну освіту, з 1922р. редагував цілу низку видань, зокрема, «Рідний край», «Дніпрові хвилі», «Селянська біднота» і ін., став співзасновником поетичної спілки поетів-футуристів, є автором збірки «Степи цвітуть», поеми «Димарі в квітниках», гуморески «Божественні реп’яхи» тощо. У 1944р. потрапив у лабети московського терору, де безслідно був пущений «в расход». Належав до співців української революції 1917-1920 років.

12 ч. – 1929 р. у ЦК ВКП(б) в Москві пройшла зустріч «товариша» Й.Джугашвілі-Сталіна з українськими письменниками, яка стала предтечею подальших репресій проти них. Незабаром було вчинено вбивства І.Кулика, В.Поліщука, М.Драй-Хмару, М.Зерова… Загалом московським рашизмом знищено сотні талановитих українських душ – представників красного письменства, а їх безцінний творчий спадок, створений здебільшого за трагічно коротке життя – приховувався або був знищений.

12 ч. – 1939 року відбулися вибори до Сойму Карпатської України – законодавчого органу автономного Закарпаття у складі Чехословаччини. Результати виборів засвідчили схвалення закарпатських українців курсу Кабінету Міністрів Карпатської України, очолюваного політичним, культурним і релігійним діячем Августином Волошиним, – на утвердження національної держави.

13 ч. – виповнюється 170 років від дня народження Щербини Федора Андрійовича (1849-1936), соціолога, економіста, історика, громадського діяча. Народився у станиці Дерев’янківській на Кубані, походив із старовинного козацького роду, Освіту здобув у Одеському ун-ті, за участь у місцевій «Громаді» переслідувався московським царизмом. В 1917-1920 роках брав участь у розбудові Кубанської Народної Республіки. Є автором близько 100 праць, серед яких «Історія Кубанського козачого війська», «Селянське господарство в Острозькому повіті» і ін. З 1920р. перебував на еміграції, очолив Український Вільний Університет у Празі, викладав в Українській Господарській Академії у м.Подєбрадах.

14 ч. – 110 років тому народився Булатович Микола Євгенович, (1909-1937), поет, журналіст. Походить із родини священика. Видав поетичні збірки «Книга тривог», «Скажу по правді» і ін. Попри приналежність до комсомолу, «драматурги» з червоної «псарні» звинуватили його у причетності до «української націоналістично-фашистської терористичної організації» – на підставі підтримання ним дружніх стосунків з О. Вишнею і ін. Арештований у червні 1937 р., а вже у вересні розстріляний у потилицю – у віці 28 років. Його катами були «держбезпеківці» Гольдман і Хаєт.

15 ч. – 1989 року завершено виведення радянських військ із Республіки Афганістан. У 10-літній війні загинуло до 15 тис. вояків СРСР, знищено 10 відсотків населення республіки – 1,5 млн. життів. Це був останній виповз останнього московського імперства перед його остаточним розчахуванням. Українців загинуло понад 3 тисячі осіб.

16 ч. – минає 190 років від народження Шараневича Ізидора (1829-1901), історика, педагога, громадського діяча. Народився у с.Козарі в Галичині, освіту здобув у Львівському ун-ті, займався педагогічною, науково-дослідницькою працею. Вивчав історію Галицько-Волинської Руси, діяльність українських братств, став одним із фундаторів Національного музею у Львові, був почесним членом товариства «Просвіта». Є автором праці «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року 1453».

16 ч. – 140 років від дня народження Короліва Василя Костьовича (1879-1941), письменника, видавця, громадського діяча. Народився у с.Ладин на Полтавщині, навчався у семінарії та в Харківському ветеринарному ін-ті, переслідувався царизмом за участь в українському національному русі. Став одним із засновників Української Центральної Ради, працював у дипломатичній царині. З 1920р перебував на еміграції, викладав в Українській Господарчій Академії у м.Подєбрадах Чехословаччини. Водночас не полишав літературну творчість, у доробку митця твори для дітей та юнацтва, це роман «Чмелик», збірка казок «Нечиста сила», є автором спогадів «Згадки про мою смерть» і ін.

17 ч. – виповнюється 160 років від народження Гамалії Миколи Федоровича (1859-1949), мікробіолога, епідеміолога, академіка. Народився у м.Одесі, освіту здобув у місцевому ун-ті, вдосконалював знання в лабораторії Луї Пастера у Франції. Заснував першу в імперії бактеріологічну станцію, профільний інститут в Одесі, перший провадив вакцинації проти сказу, розробляв питання імунології, вірусології, вивчав грип, розробив методи профілактики цього захворювання, опрацьовував методи лікування туберкульозу., є автором понад300 наукових праць.

18 ч. – 100 років тому народився Палагнюк Володимир Іванович – Джек Пеланс (1919-2006), кіноактор. Народився у м. Латімер-Майнз штату Пенсільванія США у родині українських емігрантів із Галичини, став відомим професійним боксером, брав участь у ІІ Світовій війні, опісля у 1947р. здобув акторську освіту у Стенфордському ун-ті, завоював неабияку популярність у фільмах жанру вестернів, у двох номінаціях отримав премію «Оскар». Є автором збірки поезій «Ліс любові», ілюстрованої власноруч. Брав активну участь в українському еміграційному житті Америки. Відмовився від нав’язаного Московією звання «Народний артист Росії», протестуючи цим проти її українофобських фільмів та стверджуючи, що він є українець, а не москвин.

20 ч. – минає 130 років від народження Ревуцького Левка Миколайовича (1889-1977), композитора, педагога, громадського діяча. Народився у с. Іржавець на Полтавщині, освіту здобув у Київській консерваторії, займався педагогічною діяльністю, продовжив і розвинув традиції творчості композиторів М.Леонтовича і М.Лисенка, є автором вокально-симфонічних творів «Хустина» на слова Т.Шевченка, «Зима» на слова О.Олеся, обробок понад 120 народних пісень, редагував 20-томне видання музичних творів М.Лисенка. Учнями композитора були А.Филипенко, Григорій і Платон Майбороди і ін.

21 ч. – 120 років від дня народження Мілютенка Дмитра Омеляновича (1899-1966), актора театру і кіно, педагога. Народився у м.Слов’янську на Слобожанщині, освіту отримав у Харківському комерційному ін-ті, театром захопився ще в гімназійні роки, згодом працював у театрі «Березіль» Л.Курбаса, останні 30 років грав на сцені театру ім. І.Франка у Києві, де виконав понад 200 ролей. Також багато знімався у кіно, це стрічки «Кармелюк», «Богдан Хмельницький», «Тарас Шевченко», «Олекса Довбуш», «Іван Франко» і ін.

24 ч. – виповнюється 100 років від дня народження Федуна Петра Миколайовича (1919-1951), учасника національно-визвольного руху, військовика, публіциста, редактора. Народився у с.Шнирів Бродського повіту Західно-Української Народної Республіки, навчався у Львівському ун-ті, входив до складу юнацького осередку Організації Українських Націоналістів.
З 1942р. перебував на різних посадах ідеологічного, пропагандистського спрямування в ОУН, у її військових структурах. Є автором багатьох ґрунтовних праць – «За честь, за життя», «Колоніяльна господарська політика більшовицьких імперіялістів в Україні» і ін. Загинув у криївці поблизу с Вишнів на Івано-Франківщині.

28 ч. – 130 років тому народився Білик Михайло Йосипович (1889-1970), літературознавець, мовознавець, перекладач, педагог. Народився у с.Верчани в Галичині, освіту здобув у Віденському ун-ті, довгий час викладав у Стрийській гімназії, де його учнями були Степан Бандера, Олекса Гасин і інші видатні оборонці української державності. Зазнав переслідувань за польської влади, а особливо – за московської. Здійснив переклади з латини поеми «Роксоланія» С.Кленовича, «Енеїда» П.Вергілія, а також твори інших римських і давньогрецьких поетів.

28 ч. – минає 130 років від народження Шандрука Павла Івановича (1889-1979), військового і громадського діяча. Народився у с.Борсуки в Галичині, освіту здобув у духовній семінарії та військовій школі, відбув І Світову війну, у 1917-1920 роках перебував в Армії Української Народної Республіки, зокрема, в Окремій Запорізькій дивізії. В 1921р. емігрував до Польщі, а з 1944р. – в Німеччину, де очолив Український Національний Комітет, а також став командувачем Української Національної Армії. З 1948р. мешкав у США, є автором праць з історії української війська, серед них «Армія звитяги», редагував збірник «Українсько-московська війна в 1920р. в документах».

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top