ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ – Липень 2018 рік.

perun7516_1_39.jpg

Äåíü Ïåðóíà - ïîðÿä ³ç Êóïàéëîì

Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається.

2 ч. – 210 років тому народився Пассек Вадим Васильович (1808-1842), етнограф, археолог, письменник. Народився у московському Сибіру, куди був засланий його батько. Після навчання у Московському ун-ті – втратив викладацтво у Харківському ун-ті із-за приналежності до гуртка О.Герцена.. У родовому с.Спаському на Харківщині займався дослідженням старовини і залишив значний слід в історичній і етнографічній науках. Є автором нарисів «Києво-Печерська обитель», «Ногайські степи», «Околиці Переяслава» і ін. Дід В.Пассеки був козацьким полковником зі Слобожанщини.

5 ч. – минає 120 років від народження Стешенко Ірини Іванівни (1898-1987), акторки, письменниці, перекладачки. Народилася у м.Києві, акторському мистецтву вчилася в Музично-драматичному ін-ті ім. М.Лисенка, працювала у театрах «Березіль», а також ім. Т.Шевченка у містах Києві та Харкові. Здійснила численні переклади українською творів західноєвропейського письменства: Гете, Мольєра, Шекспіра, Шіллєра і ін. На початку 1970-х років була виключена зі Спілки письменників України «за співпрацю з дисидентами», є внучкою письменника М.Старицького.

7 ч. – 140 років від дня народження Кучугури-Кучеренка Івана Іововича (1878-1937), кобзаря, громадського діяча. Народився у с.Мурафа, нині Краснокутського р-ну Харківщини, у дитинстві осліп від захворювання на віспу. Кобзарському мистецтву навчався у відомих кобзарів С.Бідила, П.Гащенка, С.Пасюги і ін., на запрошення М.Лисенка викладав у Київській музично-драматичній школі, мав звання народного артиста Української Народної Республіки. У 1937р. – у пік московсько-більшовицьких репресій – був страчений. У репертуарі митця було понад 300 народних пісень, а також 8 дум, є автором пісні «На високій дуже кручі» (на смерть Т.Шевченка).

7 ч. – 1988 року постала Українська Гельсінська спілка – громадсько-політична і правозахисна організація. Подія відбулася у м.Львові, засновниками стали учасники Гельсінської групи, що діяла в УРСР з 1976р. Була найбільшою правозахисною організацією в республіці, її керівником став письменник м.Руденко, а серед її 36-ти членів були відомі дисиденти П.Григоренко, Л.Лук’яненко, В.Чорновіл, В.Стус, О.Бердник і ін. У декларації Спілки наголошувалося на створенні умов для реального виконання Гельсінських угод, її участі у міжнародних нарадах з цього приводу. Московський тоталітаризм, який, про людське око, будучи одним з ініціювальників міжнародної наради у Гельсінкі, цілком логічно – відповів на це традиційними погромами, таборами.

16 ч. – минає 110 років від народження Барки Василя – Очерета Василя Костянтиновича (1908-2003), письменника, перекладача. Народився у с.Солониця, нині Лубенського р-ну Полтавщини, навчався у духовному училищі, педагогічному технікумі та ін-ті, здобув вчену ступінь, викладав історію літератури. Під час німецько-радянської війни, потрапивши у полон, опинився у Німеччині, далі перебрався до Франції, а з 1950р. – у США. У творчому доробку письменника понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів та літературної критики. Є автором екранізованого роману про Голодомор «Жовтий князь», поезії митця є віддзеркаленням його глибокої релігійності, де у високомистецькій формі відображені події з історії українського народу.

19 ч. – 100 років тому постала Українська Православна Церква Канади (918). Заснована у м.Саскатун, мала первинну назву Українська-грекоправославна церква Канади, яка об’єднала переважно українців та канадців українського походження, є митрополією Костянтинопольського патріархату. Предстоятелями Церкви були митрополити Іоанн (Теодорович), Мстислав (Скрипник), Іларіон (Огієнко), Михаіл (Хороший) і ін. В 1968р. у м.Вінніпезі при Коледжі святого Андрія було засновано факультет православного богослов’я. 14 липня 2010 р. на Соборі Церкви архієпископа Юрія (Каліщука) обрано митрополитом Української Православної Церкви в Канаді. Українське православ’я на Заході було і є оберегом духовності і державництва українського народу.

20 ч. – свято Перуна. Старослов’янське свято, присвячене одному з головних божеств – Перунові. Це були молитви до кінця сезону дощів, буревіїв і спуском води під землю у зв’язку з дозріванням збіжжя.

20 ч. – 140 років тому народився Шульга Ілля Максимович (1878-1938), художник, педагог. Народився у с.Кропивна, нині Золотоніського р-ну Черкащини, живописному мистецтву навчався у Києві, Москві та Петербурзі, викладав у Київському художньому ін-ті. Творив у різних жанрах, це історичні теми, побут, краєвиди, портрети, загалом творчий спадок складає близько тисячі картин. У 1938р. був заарештований за звинуваченням у націоналізмі, невдовзі загинув у таборі. Є автором картин «Козача розвідка», «Водосвяття», «Малі хутори», «Шевченко», великого полотна «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва».

21 ч. – минає 110 років від народження Гаркавого Прокопа Хомича (1908-1984), селекціонера, академіка. Народився у с.Пилява, нині Канівського р-ну Черкащини, освіту отримав у Маслівському ін-ті селекції, подальшу науково-дослідну роботу проводив у Одеському селекційно-генетичному ін-ті. Світову славу вченому принесли виведені ним десятки сортів озимого та ярого ячменю. Залишив по собі цілу когорту вчених-селекціонерів, написав понад 150 наукових праць.

24 ч. – 80 років від дня народження Москаленка Георгія Митрофановича (1938), громадського діяча, дисидента, політв’язня. Народився у м.Одесі, під час навчання у Київському інституті народного господарства у1966р. в ніч проти 1 травня разом з побратимом Віктором Куксою на даху інституту встановив українських національний прапор, за що московським комуністичним режимом був відправлений до мордовського табору. У 1990-х роках брав участь у рухові за незалежність України.

25 ч. – 190 років тому народився Малишевський Іван Гнатович (1828-1897), богослов, історик. Народився у с.Негневичі, нині у складі Білорусі, освіту отримав у Київській духовній академії, де став професором. Входив до складу історичного товариства Нестора-літописця, досліджував історію Київської русі, християнської церкви, опікувався справами народних училищ, є автором праці про першодрукаря Івана Федоріва.

26-28 ч. 1648 року відбулася Старокостянтинівська битва між козацько-селянським військом на чолі з наказним гетьманом Максимом Кривоносом і «надвірниками» князя-колаборанта Я.Вишневецького – в ході національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б.Хмельницького. Їй передували перемоги над ворогом під Жовтими Водами та Корсунем. Маневреність українського війська, інформаційні заходи обумовили поразку і відступ гнобителів..

.1638 року загинув Скидан Карпо Павлович – полковник запорізьких нереєстрових козаків. Був найближчим соратником гетьмана Війська Запорозького Низового Павла Бута. В 1937р. у Переяславському полку організував повстання у Лівобережній Україні проти польських загарбників. Брав участь у битвах під Кумейками (1637р.) та під Жовнином (1638р.), в останній був поранений, потрапив у полон, ймовірно, був страчений.

27 ч. – минає 80 років від народження Плачинди Володимира Петровича (1938-2002), мовознавця, історика Народився у с.Клинці на Кіровоградщині, освіту отримав у Київському ун-ті та аспірантурі, довгий час працював у видавництві «Наукова думка», став знавцем громадсько-політичного руху в Україні у ХІХ ст., взяв участь у підготовці енциклопедичних видань «Українська мова», «Українська літературна енциклопедія», є автором монографій, статей про П.Житецького, М.Пальчикова, І.Срезнєвського, Т.Рильського, підготував до друку мемуари С,Єфремова «Про дні минулі». Займався просвітницькою діяльність

Сиріч виповнюється 120 літ від народження Левицького Володимира (1898-1966), громадського і церковного діяча. Народився на Гуцульщині у священичій родині, здобув богословську та філософську освіту у Львівському та Віденському ун-тах, захистив вчену ступінь. У період поставання Української Народної Республіки та Західньо-Української Народної Республіки воював у складі Армії УНР і Української Галицької Армії.. З 1930р. був священиком на Поділлі і Лемківщині, засновував читальні «Просвіти». З 1949р. перебував на еміграції у США, організував парафію св. Андрія Первозванного у м.Вашінгтоні, редагував журнал «Дніпро» Української Православної Церкви США.

Цього року минає 130 літ від народження Залізняка Миколи Кіндратовича (1888-1950), політичного і громадського діяча, вченого. Народився у м.Мелітополі на Запоріжжі, за участь у студентському русі переслідувався царизмом, змушений був емігрувати до Львова, де студіював в університеті, займався журналістикою, став співзасновником «Спілки визволення України», метою якої була вільна і соборна Україна. З 1921р. – професор Українського Вільного ун-ту у м.Празі, здійснював переклади наукової, політичної та художньої літератури. У 1945р. потрапив до лабет НКВС, загинув у московському концтаборі. Є автором праці «Оповідання з історії української землі»

28 ч. – 100 років тому народився Скоцень Олександр Антонович (1918-2003), видатний футболіст, спортивний журналіст. Народився у м.Львові, з 16-ти років грав у складі дорослої футбольної команди «Тризуб», у 1939-1941рр. грав у складі київського «Динамо» на чемпіонатах СРСР. Після ІІ Світової війни перебував у командах Бельгії, Франції, у канадській команді «Україна» м.Едмонтона, мав високі спортивні досягнення, здобував значні нагороди. По закінченню спортивної кар’єри займався спортивною журналістикою, є автором книги «З футболом у світ».

У цьому році минає 360 літ від народження Стефана Яворського (у миру Яворський Симеон Іванович (1658-1722), богослова, філософа, письменника, поета, публіциста, політичного і культурного діяча. Народився у м.Яворів, нині Львівщина, навчався у Києво-Могилянському колегіумі а також у закладах Польщі та у м.Вільно. З 1689р. – професор К.-М. колегіуму. Створив понад 300 проповідей, є автором філософських творів, панегіриків, присвячених гетьману Івану Мазепі, памфлету «Молоток на Камінь віри», уклав підручника з риторики, володів високим ораторським мистецтвом. Протистояв повадкам Петра І Кривавого.

1878 року вийшов друком «Літопис Самовидця», заходами історика Ореста Левицького. Це був козацький літопис, авторство якого не відоме, що складався із вступу, з оповіддю про стан України перед Хмельниччиною, та двох частин: перша присвячена Хмельниччині та Руїні, друга охоплює період до 1702 року. Твір писаний добірною українською мовою того часу, близькою до народної і є одним з фундаментальних джерел з історії Східної України 17 століття.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top