ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Липень 2019 рік

scale_600.jpeg

«Я звідси починаюсь як народ, Земля моя свята – жива ікона» (Любов Геньба).
1 ч. – минає 110 років від народження Гудими Віктор Іванович (1909-1937) поета. Народився у с.Пироги на Полтавщині, навчався у Київському ун-ті, редагував періодичні видання, а також працював на Київській кінофабриці. Є автором поетичних збірок «Маршрути», «Слава» і ін. Належить до розстріляного українського відродження – у 1937р. знищений червоним людоїдним московством.

3 ч. – 160 років тому народився Чирко Пилип Антонович (1859-1928), живописець. Народився у м.Києві, мистецьку освіту отримав у місцевій школі живопису та в Петербурзькій академії мистецтв. Творив переважно у жанрі пейзажу, був членом Товариства передвижників, є автором картин «Бандуристи», «Запорожець», «Смерть Мазепи в Бендерах» і ін. Займався педагогічною діяльністю.

7- 9 ч. – минає 360 літ з часу Конотопської битви (1659р.) у московсько-українській війні 1658-1659 років, – переможної звитяги українського козацького війська на чолі з гетьманом Іваном Виговським у союзі із загонами Кримського ханату – над загарбницькими силами Московії, які вкотре посунули в Україну. Попри повний розгром основних сил завойовника, в умовах панування у тогочасному світі монархізму, передовий демократичний устрій в тогочасній Україні – кінцево призводив її до залежності, до поразки.

7 ч. – 150 років від дня народження Топольницького Генрика Генриковича (1869-1920), композитора, правника, культурно-громадського діяча. Народився у м.Золочові в Галичині, отримав правничу освіту у Львівському ун-ті і музичну у консерваторії. Мав правничу практику, одноразово займався творчістю, є автором хорових творів на слова Т.Шевченка «Хустина», «Три шляхи» тощо, а також П.Грабовського, інших поетів. Був учасником Львівського музично-хорового товариства «Боян».

8 ч. – минає 310 літ з часу Полтавської битви (1709) – головної баталії у Північній війні 1700-1721рр. – третій за рахунком – між Московським царством і Шведською імперією за панування на Балтиці, дотичність до якої уярмленої України полягала у місці бою, у непомірному постачанні матеріальних і людських ресурсів зверхній Московії, а також у спробі вивільнитися з-під московського варварства. Декількастолітні акценти Московського царства-Російської імперії-СРСР-РФ на Полтавській битві… як на славі «московської зброї» – були і є насправді заходами тримання України у своїй орбіті та прикриттям нечуваних масових розправ над мирною українською людністю у тій бойні А стосовно «слави» якоїсь зброї – так то була перемога козаків над козаками, які воювали по обидві сторони.

8 ч. – 140 років від дня народження Брики Івана Станіславовича (1879-1947) славіста, філолога, історика, педагога, громадського діяча. Народився у м.Устрики Долішні на Бойківщині Підкарпатської України (нині у складі Польщі), освіту здобував в ун-тах Львова, Лейпцига, Праги і Відня, став професором Львівського таємного українського ун-ту, активним діячем «Просвіти». Наукові праці вченого присвячені творчості Т.Шевченка, М.Шашкевичу, Б.Грінченка, Ю.Федьковича, і ін.

9 ч. –1819 року розпочалося Чугуївське повстання – збройне заворушення військових поселенців Чугуївського полку на Харківщині – як протест проти суворих військових розпорядків та жорстоких умов праці у сільському господарстві, тобто проти конгломерату муштри-«аракчеївки» та «друго-катеринкиного» кріпацтва. До повсталих приєдналися селяни сусідніх сіл, а також військові поселенці із Балаклії. Упродовж місяця йшли бої між силами московського царизму і повсталими, зокрема, і з використанням артилерії. У 1820р. подібні повстання вибухнули у майже 200 селах Південної України.

10 ч. – 1649 року розпочалася облога Збаража, бої козацького війська на чолі з Б.Хмельницьким і союзників татар під орудою І-Ґірея проти оточених відступаючих польських сил – у національно-визвольній боротьбі українського народу в 1648-1654рр. Надіслані допоміжні загони поляків були розбиті союзниками у наступній Зборівській битві. Попри таке становище, довершити розгром загарбника під Збаражем не вдалося, що негативно вплинуло на розвиток подальших подій у боротьбі за волю.

11 ч. – 140 років тому народився Колесников-Одеський Степан Федорович (1879-1955), художник-пейзажист. Походить із с.Андрополь на Слобожанщині, мистецьку освіту здобув у Одеському художньому училищі та в Петербурзькій Академії мистецтв, його педагогами були К.Костанді та І.Рєпін. З 1920р. мешкав у Сербії, є автором картин «На Великдень біля церкви», «Осінь», «Ніч на Україні», «Рання весна», «Селянський двір», «Сільські дітлахи на галявині» ін.

15 ч. – 120 років від дня народження Мартинець Володимира Євгеновича (1899-1960), політичного діяча, публіциста. Народився у м.Львові, у період поставання Західно-Української Народної Республіки вступив до Корпусу Січових Стрільців. З 1920р. студіював право у Львівському ун-ті, а також у вишах Праги, Берліна, Парижа, редагував часописи «Розбудова нації», «Українське слово»., перебував на посаді секретаря Проводу Українських націоналістів. В 1949р. виїхав до Канади, редагував часопис «Новий шлях», є автором спогадів «Від УВО до ОУН», «За зуби та пазурі нації» і ін.

15 ч. – минає 80 літ від народження Ганжи Петра Олександровича (1939), кераміста, художника, мистецтвознавця. Народився у с.Жорнищі на Вінничині, мистецьку освіту здобув у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, сформував у собі розуміння значимості народного мистецтва, тому провідною темою його мальовок на кераміці став український фольклор. Працював головним художником на керамічному виробництві у столиці українського гончарства – селі Опішня. на Полтавщині. Майстерня художника була розташована у Києво-Печерській лаврі, він є автором кованих
композицій на станції метро «Оболонь» у Києві, видав книгу «Таємниці українського рукомесла».

15 ч. – 75 років тому постала Українська Головна Визвольна Рада (1944),– парламент національної боротьби українського народу за незалежність. Вищий представницький орган воюючої України було обрано на Першому великому зборі різних українських політичних партій, який відбувся 11-15 липня 1944р. в умовах конспірації, як того вимагали обставини, – у лісництві між селами Сприня і Недільна на Львівщині. Великий збір прийняв «Закон України «Про устрій УГВР» Президентом Ради обрано Кирила Осьмаку – державника періоду Української Народної Республіки, діяча Організації Українських Націоналістів.

16 ч. – 100 років від народження Охріменка Павла Павловича (1919-1997), літературознавця, фольклориста, члена Спілки письменників України, академіка. Народився у с.Солониця на Полтавщині, освіту здобув у Київському ун-ті. Ще в студентські роки здійснив вагоме дослідження «Слова о полку Ігоревім», у публікаціях спробував реабілітувати Б.Грінченка та О.Кониського, яких тоталітарне московство визначило як «українських буржуазних націоналістів», за що зазнав подальших гонінь. Є автором розвідки про І.Франка «Нема вже під’яремної Русі», про Г.Сковороду – «Життя, гідне подвигу», про Т.Шевченка і П.Куліша – «Дружба генія і таланту. Є автором численних праць з літератури, фольклору, етнографії, історичної писемності, краєзнавства.

17 ч. – 170 років від дня народження Косач Олени Петрівни (1849-1930) (літературний псевдонім «Олена Пчілка»), письменниці, перекладачки, етнографа, фольклористка, матері шести талановитих особистостей, зокрема, і Лесі Українки. Народилася у м.Гадячі на Полтавщині, освіту отримала у Київському зразковому пансіоні, проживаючи на Волині, збирала пісні, обряди, народні звичаї, вишиванки. Перекладала українською М.Гоголя, О,Пушкіна, М.Лермонтова, видала книгу «Українські народні орнаменти», збірку власних поезій «Думки-мережанки», видавала журнал «Рідний край». Виступила проти денаціоналізації, русифікації, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом. З 1925р. була членом-кореспондентом Української Академії Наук. Є авторкою численних поезій, казок, оповідань, п’єс для дітей.

17 ч. – Тиждень поневолених народів, встановлений у США у 1959р. резолюцією Конгресу, автором якої був президент Українського конгресового комітету Лев Добрянський. В резолюції містився перелік народів, що перебували під контролем комуністичних режимів, зокрема, «капеересної» Московії, це Польща, Угорщина, Литва, Україна, Чехословаччина, Латвія, Естонія, Білорусь, Північна Корея і ін., всього понад 30 країн. Відзначається упродовж третього тижня липня – демонстраціями, конференціями на підтримку жертв тоталітарних режимів.

20 ч. – 190 років тому народився Косовцов Віт Андрійович (1829~1899), культурний діяч, письменник, перекладач, драматург, фольклорист. Народився у м.Гуляйполі на Запоріжжі, освіту здобув у Харківському ун-ті. Здійснив переклади українською творів В,Шекспіра, збирав колядки, пісні про легендарних представників українського народу, є автором. комедії «За сиротою Бог з калитою», п’єси «Характерник».

22 ч. – минає 170 років від народження Позена Леоніда Володимировича (1849-1921), скульптора. Народився у с.Оболоні на Полтавщині, здобув правничу освіту у Петербурзькому ун-ті, працюючи за фахом, одноразово присвятив себе мистецтву, з 1891р. став членом товариства передвижників, створив численні скульптурні групи на теми життя та історії українського народу, це «Кобзар», «Запорожець у розвідці», «Оранка на Україні» і ін., є автором пам’ятників І.Котляревському, М.Гоголю.

25 ч. – 150 років від дня народження Косача Михайла Петровича (1869-1903), вченого-фізика, метеоролога, письменника, перекладача, громадського діяча, брата Л.Українки. Народився у м.Новоград-Волинському , освіту здобув у Київському та Дерптському ун-тах, де заснував літературний гурток «Плеяда» для організації українських бібліотек, перекладів українською творів зарубіжних письменників. Досліджував проблеми в галузі метеорології, геофізики, викладав у Харківському ун-ті, став засновником метеорологічної служби на Слобожанщині. Перекладав українською твори зарубіжних письменників, є автором оповідань «Різдво під Хрестом Полудневим», «На огнище прогресу» і ін.

27 ч. – 90 років тому народився Гнатюк Іван Федорович (1929-2005), поет, прозаїк, перекладач. Походить із с.Дзвиняча на Тернопільщині, попри бідність, загибель батька у ІІ Світовій війні, навчався у Кременецькому педучилищі, але тотальний терор червоного московства на західних теренах України визначив йому довголітню лагерну «долю», втрату там здоров’я та поневіряння «на волі». Попри це творчий доробок митця нараховує 16 збірок поезій. прозові твори, це збірки «Калина», «Паговіння», «Хресна дорога», «Стежки-дороги», «Благословляля мати на дорогу» і ін.

31 ч. – минає 130 років від народження Кириченка Іллі Микитовича (1889-1955), вченого-філолога. Народився у с.Рябуха на Чернігівщині, освіту здобув у Ніжинському історико-філологічному ін-ті, викладав мови в навчальних закладах Московії. У 1918р. переїхав до Української Народної Республіки, з 1931р. працював в Інституті мовознавства, завідував відділом словників, провадив наукові дослідження у царині лексикографії, правопису, стилістики. Є автором «Орфографічного словника для школи», виданого у 1960р. Довгий час перебував в умовах загрози арешту.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit
Top