ВІХИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ – вересень 2018 рік

569415.jpg

Скоро, скоро прийде злота осінь / І повисне тишею в гаю. (Олекса Влизько)
1 ч. – 100 років тому народився Качуровський Ігор Васильович (1918-2013), поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог, журналіст. Народився у м.Ніжині на Чернігівщині, навчався  в Курському педінституті. У 1943р. емігрував до Австрії, далі – до Аргентини, з 1969р. мешкав у Мюнхені., викладав в Українському Вільному Університеті, вів велику громадську роботу Є автором збірок поезій «Над світлим джерелом», «В далекій гавані», «Село в безодні» і ін., поеми «Село». Згідно заповіту похований у с Крути Ніжинського р-ну..

2 ч. – минає 110 років від народження Глушка Валентина Петровича (1908-1989), інженера, вченого в галузі ракетно-космічної техніки. Народився у м.Одесі, здобув академічну освіту по класу скрипки та технічну університетську. Розробив рідинні двигуни у ракетобудуванні, з 1938 по 1944 роки, будучи засудженим як «ворог народу і революції», продовжував працювати за фахом, але вже у табірній системи Московії. В 1945-46рр. вивчав трофейну ракетну техніку у Німеччині. Разом з С.Корольовим створив ракетні космічні системи, балістичні міжконтинентальні ракети.

4 ч. – 120 років від дня народження Данилевського Віктора Васильовича (1898-1960), історика техніки, академіка. Народився у м.Лодзі (Польща), освіту здобув у Харківському технологічному ін-ті. Займався дослідженням історії матеріальної культури, став засновником кафедр історії техніки у вишах, вивчав історико-технічні пам’ятки, є автором понад тисячі наукових праць, виховав цілу плеяду молодих науковців.

5 ч. – 1918 року Раднарком більшовицької Московії ухвалив «Дєкрєт о красном тєррорє», яким передбачалося фізичне знищення «класових ворогів» або їх ізолювання у концентраційних таборах, мережу яких планувалося заснувати. Упродовж наступних 40 років у створеній людобойні було знищено десятки  мільйонів життів. Незабаром досвід московсько-більшовицьких рашистів вповні був перейнятий їх  німецько- нацистськими поплічниками.

6 ч. – 1928 року у підмосковній Україні було запроваджено новий український правопис, За основу було взято «Головніші правила українського правопису», схвалені Українською Центральною Радою у січні 1918р. Це був період тактичного послаблення московсько-більшовицького терору, тому до роботи дозволено було долучити фахівців навіть із Західної України. А вже у квітні 1932р. на підставі постанови ЦК ВКП(б) «Про придушення націоналізму в Україні» руками посланця П,Постишева  ґвалтом чистилася Україна від «націоналізму», запроваджувалися в усьому «комуністичні ідеї». Було розпочато невпинний процес підлаштування української мови під московську – навіть під час німецько-радянської війни.

7 ч. – 90 років тому народився Богачевський Ігор-Орест Данилович (1928-2010), вчений, конструктор.  Народився у м Сокаль на Львівщині, у 1944р. емігрував до Німеччини, незабаром – до США, де вивчав технічні науки, займався науковою працею у сфері аеронавтики та термоядерної енергетики, є автором понад сто наукових праць. Здійснив математичне моделювання ядерних ракетних двигунів і розвитку телефонних мереж. За його участю було розраховано політ на Місяць.

8 ч. – минає 120 років від народження Ужвій Наталії Михайлівни (1898-1986), акторки театру і кіно. Народилася у .м.Любомль на Волині сценічному мистецтву навчалася у Драматичній студії, зіграла понад 200 ролей у театрі і кіно, серед них ролі – Марії («Земля» О.Кобилянської), Анни («Украдене щастя» І.Франка) і ін. Найяскравіше розвинувся талант актриси у театрі «Березіль», очолюваному Лесем Курбасом

9 ч. – 130 років від дня народження Герасименка Якима Агафоновича (1888-1970), гончара. Народився у с.Новоселівці на Поділлі, нині Гайсинського р-ну Вінничини, разом зі своїм братом Яковом успадкував гончарне мистецтво від батька, який у свій час був учнем видатного умільця із сусідньої Бубнівки – Андрія Гончара. Доробок братів був вагомий і різноманітний, це миски, горщики, макітри, друшляки,   дитячі іграшки. Твори майстрів були відомі у багатьох країнах Європи. У Новоселівці створено музей-садибу братів Гончаренків, продовжується гончарна справа-традиція..

13 ч. – 1848 року у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови і літератури. Її професором було призначено Якова Головацького – лінгвіста, етнографа, фольклориста, історика, поета, громадського діяча, педагога, священика УГКЦ. Передумовою цього були революційні події у Західній Європі, поставання  Головної Руської Ради – національно-політичної організації Галичини.

13 ч.– 120 років тому народився Терещенко Микола Іванович (1898-1966), поет, перекладач. Народився у с.Щербинівці, нині Золотоніського р-ну Черкащини, освіту здобув у Київській політехніці. У перших збірках поезій «Чорноземи», «Мета і межа» і ін. досяг вершин своєї творчості – глибини філософської думки і мистецької досконалості, далі потрапив у лабета так званого соцреалізму. Здійснив переклади поезій Я,Купали, Я.Коласа, А.Міцкевича, А.Барбюса і ін.

14 ч. – минає 160 років від народження Масляка Володимира Івановича (1858-1924), письменника, поета, перекладача, критика, журналіста. Народився  у с.Сарники Середні, нині с.Діброва Рогатинського р-ну Івано-Франківщини, навчався у Львівському і Яґеллонському ун-тах, займався редагуванням видань, викладав у гімназіях, працював у «Просвіті», редагував підручники для шкіл, перекладав надбання світової літератури. Є автором вірша «До рідного краю», розвідки «На великі роковини» про Івана Котляревського.
 14 ч. – 130 років від дня народження Болтенка Михайла Федоровича (1888-1959), археолога, філолога. Народився у с.Осовець на Підляшші, нині  територія Польщі, освіту отримав в Одеському ун-ті, присвятив себе археології. Брав участь у розкопках античних міст Ольвії і Тіри. Дослідженнями на острові Березань довів гіпотезу про його заселення людністю ще до давньогрецьких поселень і важливу роль у добу Київської Русі. Є автором праць «Стародавня руська Березань», «До питання  про час виникнення та назву давнішої іонійської оселі над Борисфеном»

14  ч. – 110 років тому народився Бібіков Сергій Миколайович (1908-1988), археолог, історик. Народився у м.Севастополі, освіту отримав у Ленінградському ун-ті, з 1955р. працював в Україні, очолював Інститут археології, надав археологічній науці історичне спрямування, надзвичайно вагомий його внесок у вивченні трипільської культури. У монографії «Найдавніший музичний комплекс із кісток мамута» довів про існування музики вже у період палеоліту.

16 ч. – 1658 року укладено Гадяцький договір між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. Угодою, ініційованою гетьманом Іваном Виговським, передбачалося входження  України – Великого Князівства Руського – до складу Польщі – як третього рівноправного члена двосторонньої унії Польщі і Литви, рівність православних і католиків, ведення діловодства  українсько мовою, створення власного монетного двору, Києво-Могилянський колегіум мав урівнятися з Краківським ун-том. Але оскільки свідомість тодішнього польського суспільства перебувала на рівні  загарбництва, розбою, визиску, вигублення українського народу, тому запропонований Україною цивілізаційний поступ був попраний польською шляхтою – абсолютно не шляхетно.

16 ч. – минає 120 років від народження Кармазина-Каковськиого Всеволода (1898-1979), архітектора, педагога, мистецтвознавця, графіка. Народився у м.Полтаві, мистецьку освіту здобув у Одеському художньому ін-ті, викладав у нз  міст Одеси, Харкова, а емігрувавши у 1944р., і в українських освітніх і наукових установах Західної Європи. У доробку науковця численні праці про українське мистецтво, це «Українська народна архітектура», «Мистецтво лемківської церкви», «Архітектура бойківської церкви» тощо. Є автором архітектурних проектів ботанічних садів міст Києва і Ялти.

20 ч. – 120 років від дня народження Дроб’язка Євгена Антоновича (1898-1980), літературного перекладача. Народився у Києві, освіту здобув у Київському ун-ті та Музично-драматичному ін-ті ім. М.Лисенка, займався редакторською та режисерською працею. Володіючи багатьма мовами, здійснював переклади українською твори зарубіжних авторів – Ф.Шіллера, Ф.Ґарсія-Лорки, Ю.Словацького, О.Грибоєдова і ін., а також лібрето опер В.-А.Моцарта, К.Ґлюка тощо. Перший переклав українською «Божественну комедію».

21-23 ч. – 370 років тому відбулася битва під Пилявцями (1648), переможна битва Української козацької армії на чолі з Богданом Хмельницьким проти загарбницьких ватаг Речі Посполитої поблизу села Пилявці (нині с.Пилява на Хмельниччини). Їй передували побіди під Жовтими Водами і Корсунем. Перемога мала велике воєнно-політичне значення: було звільнено Поділля і Волинь і створені передумови для повного очищення від ворога усіх західноукраїнських земель. У складі козацького війську був і 4-тисячний загін татар.

25 ч. – минає 140 років від народження Галущинського Михайла Миколайовича (1878-1931), педагога, військовика, публіциста, культурно-освітнього та громадського діяча. Народився у с.Звиняч, нині Чортківського р-ну Тернопільщини, навчався у Львівському і Віденському ун-тах, став співвидавцем студентського журналу «Молода Україна», де пропагував ідею побудови незалежної України. Перебував у лавах Українських Січових Стрільців, відстоював Західньо-Українську Народну Республіку. Викладав в Українському таємному ун-ті у Львові, очолював осередок «Просвіти»., є автором праць «Національне виховання», «Шевченко – поет життя і чину».

 25 ч. – 80 років від дня народження Ґерети Ігоря Петровича (1938-2002), археолога, мистецтвознавця, історика, поета, педагога, громадсько-політичного діяча. Народився у с.Скоморохи на Тернопільщині, по закінченню Чернівецького ун-ту за фахом історика незмінно працював у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. За протирадянську діяльність був репресований, перебував під постійним наглядом. Став співзасновником Народного Руху України, Товариства української мови, досліджував старожитності, є автором понад 120-ти розвідок і статей, видав більше 30-ти книг Інституту національного відродження України.

 26 ч. – 200 років тому народився Кобринський Йосафат Миколайович (1818-1901), церковний, громадський діяч, меценат, публіцист. Народився у м.Коломиї, навчався у Віденському та Львівському ун-тах, упродовж 50-ти років служив на парафії у с.Мишин поблизу м.Коломиї, одноразово вів велику громадську роботу: став співорганізатором аматорського театру, читальні, видав «Буквар», агрономічний посібник тощо, а останні роки життя присвятив спорудженню у м.Коломиї Народного дому – з театральною залою, бібліотекою, музеєм та промисловою школою для вбогих дітей.

26 ч. – минає 130 років від народження Гаккебуш Любові Михайлівни (1888-1947), актриси, перекладача, педагога. Народилася у м.Немирові, нині Вінниччина, історико-філологічну освіту отримала у Московських вищих жіночих курсах. Грала у театрі Л.Курбаса «Березіль» у театрах міст Одеси, Донецька, Києва, здійснювала переклади творів французьких та московських авторів, викладала у театральних студіях, мистецьких вишах Києва і Харкова.

27 ч. – 120 років від дня народження Аркаса Миколи Миколайовича (1898-1980), історика, письменника. Народився у м.Миколаєві, у період поставання Української Народної Республіки перебував в Українському війську, у 1919р. емігрував  до Чехословаччини, навчався в Украінському Вільному Університеті у Празі, де став науковцем, глибоко вивчив античну історію і літературу. Здійснив повний переклад «Іліади», поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім», уклав «Історію північної Чорноморщини від діб прадавніх і до козаччини». Останні 30 років проживав у США.

28 ч. – 100 років тому народився Сухомлинський Володимир Олександрович (1918-1970), педагог, вчений, публіцист, поет. Народився у с.Василівці, нині Онуфріївського р-ну Кіровоградщини, освіту здобув у Полтавському педагогічному ін-ті, відбув німецько-радянську війну. У 1948р. очолив середню школу  с.Павлиш у рідному краї, яку перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної досконалості. Наголошував на формуванні в молоді національного і естетичного світогляду. Твори вченого-педагога видані 53 мовами світу, книга «Серце віддаю дітям» мала 54 видання. Надбання видатного вченого-педагога у підрадянській Україні ігнорувалося московством, а в незалежній – «табачництвом».

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/ 

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top