0 0
Read Time:8 Minute, 39 Second

ʺСорочку мати вишила мені / Червоними і чорними ниткамиʺ. Дмитро Павличко

1 ч. ‒ 130 років тому народилася Басараб Ольга Михайлівна (1889-1924), громадська і політична діячка. Народилася у с.Підгороддя в Галичині, навчалася торгівельній, фінансовій справі, займалася педагогічною працею, організувала першу жіночу чоту Легіону Українських січових стрільців. З поставанням Західно-Української Народної Республіки перебувала на дипломатичній службі. З 1923р. співпрацювала з Українською військовою організацією, була арештована польською поліцією, загинула від катувань. Загин безстрашної українки спричинив акції протесту проти польського уярмлення.

1 ч. ‒ 1939 року нападом гітлерівської Німеччини на Польщу розпочалася ІІ Світова війна, впали перші німецькі бомби на м.Львів. Правду про значний вклад кремлівського червоного каганату у розв’язання ІІ Світової війни та німецько-радянської, про величезні людські жертви…його агресивні правонаступники й досі блюзнірськи прикривають гаслом ‒ «Ми побєділі фашізм!»

7 ч. ‒ виповнюється 110 літ від народження Пронченка Михайла Семеновича (1909-1942), поета. Народився у с.Вошиве-Покровське ‒ нині м.Апостолове на Січеславщині, з юних літ зацікавився українською історією, спадщиною козацтва. У 1927р. видав першу поетичну збірку «Здобуваю надра», а вже в 1932р. був звинувачений московськими опричниками в «українському буржуазному націоналізмі» і відправлений до гулагного Далекого Сходу. Звільнений перед німецько-радянською війною змушений був переховуватися від червоних зачисток, а за німецької окупації ‒ і від коричневих, останніми ‒ знищений. В таких умовах видав лише ще одну збірку ‒ «Кобза». Належить до Розстріляного відродження.

8-10 ч. ‒ 1989 року відбувся установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову. Захід проходив у Київській політехніці за участю 1121 делегатів, які представляли 280 тис. осіб із 1247 осередків по Україні, головою громадської організації був обраний поет, громадський діяч Іван Драч. Метою організації була розбудова незалежної демократичної держави. Складаючи велику загрозу для пострадянської номенклатури, остання упродовж десятиліть всіма засобами затято руйнувала винятковий громадський рух, а його багатолітнього голову В.Чорновола довела до загину при й досі «нез’ясованих обставинах».

9 ч. – 250 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (1769-1838), письменника, поета, драматурга, педагога, громадського діяча. Освіту отримав у Полтавській духовній семінарії, брав участь у російсько-турецькій війні, з 1816 по 1821рр. очолював Полтавський вільний театр, сприяв викупу із кріпацтва видатного українського актора М.Щепкіна. Своїми безсмертними творами ‒ поемою «Енеїда», п’єсами «Наталка-Полтавка» і «Москаль-чарівник» вніс найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. За мотивами його творів створені опери композиторами Я.Лопатинським і М.Лисенком.

15 ч. ‒ минає 130 років від народження Дорошкевича Олександра Костянтиновича (1889-1946), літературознавця, критика, науковця, педагога. Народився у м.Бронниці біля Москви, освіту отримав у Київському ун-ті, з 1931р. ‒ професор цього закладу. Був автором популярних підручників з історії української літератури, зокрема, ‒ «Українська література в школі», редагував низку видань творів українських письменників, це І.Франка, Т.Шевченка, П.Куліша, М.Вовчка, О.Кобилянської і ін. У 30-ті роки був висланий режимом на Урал.

17 ч. – 70 років тому в день капітуляції Польщі (1939), згідно з домовленістю між Москвою і Берліном, радянські війська, зайняли її східні «креси» – Західну Україну. Для українського народу то було довговиборюване жадане об’єднання, натомість для Москви – загарбання, бо «защіта жизні і імущества насєлєнія Западной Украіни» упродовж 1939-1940рр. обернулася вивозом звідти до Сибіру близько 1 млн. осіб, понад 30 тис. було знищено, цілеспрямовано репресовано всіх членів Компартії Західної України (КПЗУ). Загалом постраждав кожен десятий західно-українець.

17 ч. ‒ 1989 року у м. Чернівцях відбувся перший фестиваль національної молодіжної музики «Червона рута». Фестиваль народив нову молодіжну мелодику, пісню, був революцією в українській культурі і здобув нечувану популярність в Україні і в українській діаспорі. Пісні, виконані вперше на фестивалі, одразу стали хітами, серед виконавців були Марія Бурмака, Ірина Білик, група «Брати Гадюкіни» і ін. Фестиваль став ще одним кроком у напрямку, визначеному закликом Миколи Хвильового ще у 1926р. ‒ «Геть від Москви!», і проходив у 10-ті роковини загину Володимира Івасюка… від тоталітаризму того ж таки московства.

18 ч. – виповнюється 260 літ від народження Рижського Івана Степановича (1759-1811), філолога, мовознавця, першого ректора Харківського ун-ту. Народився в м.Ризі у родині священика, закінчив семінарію, всі подальші знання здобув самоосвітою. Був членом Імператорської Російської академії наук, ректором Харківського ун-ту, володів яскравим педагогічним талантом. Написав працю «Наука віршування», уклав підручники з риторики й логіки.

18 ч. ‒ 90 років від дня народження Горської Алли Олександрівни (1929-1970), художниці, діяча правозахисного руху. Народилася у м.Ялті, закінчила Київський художній інститут, творила у галузі станкового і монументального живопису, одноразово стала яскравим представником покоління творчої інтелігенції «шестидесятників», за що неодноразово виключалася зі Спілки художників. Урешті, за оприлюднення разом з поетом В. Симоненком фактів масових розстрілів киян у Биківнянському лісі у період сталінських репресій, 28 листопада 1970 р. її було вбито репресивними структурами у м. Василькові, що під Києвом. У співавторстві створила вітраж «Шевченко. Мати» на Червоному корпусі Київського університету.

19 ч. ‒ минає 200 років від народження Павловича Олександра Івановича (1819-1900), священика, поета, педагога, фольклориста, громадського діяча. Народився у с.Шариське Чорне (нині у складі Словаччини), освіту отримав у Трнавській духовній семінарії, став священиком. Виявив глибокий інтерес до літератури та народної творчості. В 1860р. уклав збірку поезій «Пісник для маковицької дітви», яка стала підручником для молодших школярів, а його поема «Стан бідного селянина» стала зразком твору глибокого змісту, великої сили та поетичної краси. О.Павлович вболівав за долю свого гнобленого народу, прагнув прислужитись розвитку рідної культури.

19 ч. ‒ 110 років тому народився Зозуляк Василь Васильович (1909-1994), письменник. Народився у с.Чертижне на Пряшівщині, ‒ нині у складі Словаччини, освіту здобув в Мукачівській учительській семінарії, вчителював, редагував видання, є автором драматичних творів «Буває і так», «За чисте небо». У романі-трилогії «Нескорені» відтворив широку панораму життя українців Закарпаття у 1-ій половині ХХ ст.

20 ч. ‒ виповнюється 90 літ від дня народження Світличного Івана Олексійовича (1929-1992), поета, мовознавця, перекладач, діяча Руху опору 1960-70-х років. Народився у с.Половинкине на Слобожанщині, закінчив Харківський у-нт, працював в редакціях видань, в Інституті літератури. За виступи проти русофільства, проти політичних репресій ‒ двічі ув’язнювався, останній раз до 12 років таборів, де тяжко захворів, помер незабаром після звільнення. Є автором збірок «Гратовані сонети», «Серце для куль і для рим» і ін., здійснив переклади літературних творів зі слов’янських мов та французької.

20 ч. ‒ 210 років від дня народження Кукольника Нестора Васильовича (1809-1868), письменника, драматурга, поета, композитора, громадського діяча. Народився у м.Петербурзі у родині вченого і педагога із Закарпаття, навчався у Ніжинській гімназії, де товаришував з М.Гоголем, по тому вчителював у гімназії м.Вільно. Став одним із основоположників драматичної поеми, розвинув літературну практику, на його вірші написано понад 100 пісень, є автором романів «Дві сестри», «Ольжин Яр» тощо, був добре знайомий з Т.Шевченком. Як вчений, звернув уваги на гірничу перспективу Донбасу, добився прокладання залізниці до тоді ще українського м.Таганрога. У період розгулу московського більшовизму було знищено могилу Н.Кукольникова у Таганрозі, і навіть ‒ пам’ять про видатного українця.

21 ч. – 310 років тому в ніч на 22 вересня помер гетьман України Іван Степанович Мазепа ‒ у с.Варниці, що поблизу м.Бендер (1709). Видатного державника поховано у монастирі Св.Юрія у м.Галаці (Румунія), встановлено пам’ятник. Постать І.С.Мазепи, як представника України (попри багатостолітні москвинські прокльони), є найбільш відомою в Європі та Америці. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 23 музичних твори і 17 літературних, 6 скульптур.

22 ч. ‒ минає 180 років від народження Устияновича Кирила Миколайовича (1839-1903) маляра, письменника, публіциста, народознавця. Народився у с.Вовків в Галичині¸ освіту здобув у Віденській академії мистецтв, працював у Відні, Галичині та Буковині. Найбільше проявив себе у церковному монументальному малярстві, це ікони для понад 50 церков, 15 іконостасів, 11 стінописів, а також є автором картин на історичну тематику: «Шевченко на засланні», «Семен Палій», «Літописець Нестор», «Козацька битва» і ін. Ним написані поеми «Іскоростень», «Святослав Хоробрий», драма «Ярополк» тощо.

22 ч. – 1919 р. так звана Добровольча армія, всупереч Сен-Жерменським домовленостям про протидію московському більшовизму, ‒ розпочала наступальні дії проти Української Народної Республіки. В кінцевому рахунку червоні і білі банди Московщини довели Україну до повної розрухи. Цю криваву розправу упродовж тривалого часу ворог прикривав пропагандистським кліше ‒ «громадянська війна». Такі недолугі потуги продовжуються й наразі.

23 ч. – 1939 р. у м. Бресті відбувся сумісний святковий парад окупаційних військ червоного і коричневого тоталітаризму: Країни Рад і Третього Рейху ‒ з приводу перших сумісних успіхів в реалізації «Пакту Ріббентропа-Молотова». Парад на трибуні приймали: з німецького боку генерал Х.Гудеріан (в минулому випускник Рязанського танкового училища), з радянського – комбриг С.Кривошеїн. Чергові перманентні загарбницькі гасання Московщини, вже під личиною новітньої назви «СРСР», а також потурання німецькому нацизму – невідворотно наближали Україну до ще однієї катастрофи: бути найбільшим полем бою ІІ Світової війни – у часі, у просторі, за кількістю людських жертв і масштабами руйнацій.

26 ч. – минає 250 років з дня народження Балудянського Михайла Андрійовича (1769-1847), правознавця, економіста, громадського діяча, доктора права. Народився в с.Верхня Ольшава на Закарпатті (нині Кошицький край Словаччини). Освіту здобував в Угорській Королівській академії і Віденському ун-ті, в 1819 р. став першим ректором Петербурзького ун-ту. Був упорядником законів і військових постанов Російської імперії, є автором багатьох праць з адміністративного, фінансового права, з місцевого управління. Багато зробив для зміцнення наукових і культурних зв’язків Угорщини, Австрії і Чехії – з Україною.

26-27 ч. ‒ 1919 року відбулася переможна битва загонів Революційної повстанської армії України на чолі з Н.Махно проти білобандитських московських формувань під орудою А.Денікіна. Повстанці прорвали лінію фронту і здійснили блискавичний рейд тилами ворога, звільнивши південноукраїнські землі, це з містами Таганрог, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Катеринослав, Олександрівськ тощо.

28 ч. ‒ виповнюється 90 літ від дня народження Павличка Дмитра Васильовича !929),поета, перекладача, літературного критика, державного і громадського діяча, Героя України. Народився в с.Стопчатів у Галичині, освіту здобув у Львівському ун-ті, у 1945-46рр. ув’язнювався червоним московством. Збагатив українську літературу високими поетичними творами, численними перекладами надбань світової літератури. Є автором поетичних збірок «Любов і ненависть», «Пальмова віть», «Гранослов», «Покаянні псалми» і ін. У співпраці з композитором Олександро Білашем піснею «Два кольори» оспівав материнську любов для всіх українців світу.

30 ч. ‒ минає 120 років від дня народження Паніва Андрія Степановиа (1899-1937), поета, журналіста, перекладача, педагога. Народився у с.Проруб на Сумщині. Навчався у Курській вчительській семінарії та Харківському інституту народної освіти, вчителював, редагував видання, був науковцем Інституту ім. Т.Шевченка. Є автором поетичних збірок «Вечірні тіні», «Без межі», збірок новел «Село», «Христя», творів та підручників для дітей. Після вбивства ватажка ленінградських комуністів С.Кірова ‒ його заарештовано, витерпів неймовірні тортури і був відправлений на 10 років у гулагні «Соловки», а вже у 1937р. ‒ у пік московського червоного людоїдства ‒ розстріляний в урочисті «Сандармох».

Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/

Happy
Happy
0 %
Sad
Sad
0 %
Excited
Excited
0 %
Sleepy
Sleepy
0 %
Angry
Angry
0 %
Surprise
Surprise
0 %