0
0
Під час вимушеного локдауну в ЦДЮТ відбувся Тиждень документального кіно в рамках проекту «Змішаному навчанню – ТАК!». Всі фільми, які були відібрані для показу, розраховані на дитячу аудиторію. А зручність перегляду була забезпечена професійною платформою ZOOM, яку надало керівництво Мережі кіноклубів Docudays UA України.
Карантинні обмеження посилили виклики, які стоять перед закладами освіти України. Ці виклики актуальні і для закладів освіти Бердянська, а особливо для закладів позашкільної освіти. Приклад неформальної освіти в Європі свідчить, що якісна освіта в закладі позашкільної освіти можлива і за суттєво меншої кількості оф-лайн занять. Але це вимагає грамотного застосування онлайн-технологій з відповідними методичними підходами, що забезпечують ефективне поєднання безпосередньої та опосередкованої форми взаємодії вихованців та педагогів у вигляді змішаного навчання. Це поєднання офлайн та онлайн навчання у різних пропорціях.
Ініціатор заходу, заст. директора та керівник кіноклубу Марина Масютіна, запросила до участі в онлайн-форматі гуртківців середнього та шкільного віку, які займаються в різних гуртках: «Дебати», «Юн прес», Ансамбль «Сонечко», Ансамбль «Марлен», «Говоримо польською», Ансамбль гітаристів, ізостудія «Фантазія», театральний.
Всього з 10 по 17 січня в переглядах та обговоренні 12 фільмів взяло участь 180 осіб! Деякі з вихованців вперше брали участь в подібному заході, деякі (наприклад Юн-прес, Дебати, Психологічні студії) були учасниками як постійних засідань, так і Мандрівного кінофестивалю. Деякі діти, яким дуже сподобалось, подивились декілька фільмів та прийняли участь в обговоренні, роботі в малих групах, опитуванні тощо. Ось їх думки.
«Ми переглянули документальний фільм “Лізо, ходи додому”. Фільм знятий дуже добре, хоч він і здається спокійним, але дивитися його неможливо без внутрішньої напруги. Мені він сподобався тим, що зачіпає актуальні проблеми нашого часу, що стосуються прав дітей. У світі є мільйони сімей з такими проблемами, і про них треба говорити, щоб у малечі був шанс вирости нормальними членами суспільства й жити щасливим життям. Найбільше мою увагу привернули “німі сцени”, де ніхто нічого не розповідав, але через образи, якісь події або предмети ми розуміли сенс і навіть могли знайти щось своє.
В цілому фільм у мене викликав шок і жах: в яких страхітливих умовах живе бідна дитина, як на ній зриваються батьки, вона живе в якомусь хаосі. Дівчинка щодня тікає з дому, щоб елементарно побути в тиші, і не хоче повертатися, бо їй страшно. Але навіть в такій безпросвітній безвиході вона живе своєю мрією і намагається її здійснити. Для мене це також є показником, що яким би не було твоє життя – не припиняй мріяти і роби щось для здійснення своїх мрій». (Поліна Зайцева, гурток «Психологічні студії»).
«Сьогодні, 14.01.2021, о 15:00, я прийняла участь у конференції в zoom, на якій учасники дивилися фільм «Булер» та спілкувалися на тему цькування у громадських місцях. Мені сподобалася як ідея заходу, так і проведений там час. Фільм цікавий для перегляду, а обговорення дає нові знання та допомагає більш вникнути у тему. Фільм є документальним. У ньому задукоментовані справжні відео-реакції дорослих (батьків, адміністрації школи, вчителів) на агресивну поведінку дітей в адрес інших дітей. Вчить, у випадку булінгу у твою сторону, не мовчати, розповідати про це. Не применшувати свої проблеми. Показує, як булінг впливає на дитину та її родину.
Я проти насилля у всякому його прояві. Це псує життя та ментальне (іноді і фізичне) здоров’я людині та розповсюджує «яд» по спостерігачам. Я ніколи не здійснювала насилля та не була його жертвою, чому я дуже рада!!» (Оздемір Дерія, гурток «Дебати»).
«Цей тиждень в Центр дитячо-юнацької творчості імені Євгенії Руднєвої присвячений перегляду документального кіно. Вихованці ансамблю (середня та старша групи) 17 січня мали змогу подивитись документальну стрічку “Джованні та балет на воді”. Це фільм про мрію дитини та шлях до досягнення цієї мрії. Вперше, в змаганнях з сінхронного плавання в Нідерландах взяв участь хлопчик! Наполегливі тренування та мотивація допомогли йому на цьму шляху.
Дякуємо організаторам за те, що ми непросто переглядали кіно та аналізували, ми працювали в командах, обговорювали, ми готували питання, відповідали….Вихованцям та мені особисто дуже сподобалось!!!!»( Олена Шинкаренко, керівник ансамблю «Снечко»).
Також велика подяка Інні Кондратьєвій, асистенці координаторки з розвитку Мережі DOCU/CLUB за допомогу та методичний супровід події.
