Читання у вік інтернету – розкіш, яку дозволяють собі в Бердянську

Read Time:3 Minute, 32 Second

За дослідженнями 2018 року, 31% українців не читають книжок ніколи, 41% читають декілька разів на місяць чи на рік, 17% беруть книги раз на тиждень, і тільки 11% читають щодня. А жителі великих міст читають частіше, ніж жителі малих міст і сіл.

А чи читають Бердянці, зацікавились ми і знайшли в Бердянську «Читацький клуб». Що це таке, як він з’явився і для чого потрібен в Бердянську, розповіла співзасновниця Вікторія Паровая:

– Коли твоя спеціальність – філологія, читання є не лише хобі, але й важливою частиною професії. Коли основна робота не пов’язана з читанням, то хочеться виділяти значно більше часу для цього заняття. До того ж, люди кажуть, що не можуть знайти сил навіть на читання, адже робота забирає багато часу. Мені хотілося вирішити цю проблему. Рішення цього питання прийшло несподівано. Виникла думка про те, що такі люди, які хочуть читати, але з певних обставин в них це не виходить, можуть зібратись разом, прочитати твір, поговорити та відпочити. Так і з’явилася ідея читацького клубу.

З початку я подділилася своєю думкою з декількома гарними знайомими. Запропонували проводити зустрічі у бібліотеці. З одного боку, читати в оточенні книг у якомусь сенсі атмосферне явище, але з іншого бібліотека асоціюється з формальністю, з тишею, а отже із рамками. Саме тому я і звернулася до засновниць і керівниць Антикафе «ЧАС Є!» Ксенії Клейнос та Алли Мельничук. Вони не лише підтримали ідею, але й запропонували розпочати зі скандально відомої книги української письменниці Лариси Денисенко «Майя та її мами».

Перша зустріч Читацького клубу була надзвичайно великою. Це був мій перший досвід у ролі організатора та у ролі ведучої. Я пам’ятаю, як ретельно готувалася і як боялася зробити помилку. Та дві години пройшли настільки непомітно, що усі думки про страх зникли. Коли в центрі уваги цікава книжка, думаєш про те, щоб донести людям послання автора, відкрити їм очі на актуальну проблему та дати можливість висказати свою думку. Порадував той факт, що бердянці дивляться на питання «традиційних цінностей» сучасним поглядом. Приємно, коли батьки кажуть, що будуть читати книжку разом зі своїми дітьми.

Вже відбулося п’ять читацьких зустрічей. Ми познайомилися та вивчили про шістьох письменників, прочитали десять оповідань й знайшли один одного. Наші постійні відвідувачі не проти обговорити не лише літературу та авторів, але й усе, що приходить на думку під час читання: згадування фільмів, цікаві історії із життя, спогади дитинства, філософські думки та інше. Цілі цього проекту досягненні: прочитати твір, обговорити його в гарній компанії за чашкою гарячого чаю та відпочити.

Посмішки й гарний настрій надихають мене на створення нових ідей для розвитку Читацького клубу, дають впевненість продовжувати свою справу. Дякую Антикафе ЧАС Є, Ксенії та Аллі, за допомогу в організації заходу. Дякую усім, хто приєднався до нашого клубу. Ми чекаємо всіх, кого цікавить така форма дозвілля.

Перші відгуки:

Дмитро Сидор: Книжковий клуб – відмінна ідея, яка обов’язково отримає свій розвиток і аудиторію. Фундамент покладений, є куди рости. Тим більше, що люди давно вже хочуть чогось нестандартного і як виявилося в наш час, книги – і є те саме нестандартне. Вважаю книжковий клуб місцем, де завжди пахне чаєм і книгами, дощами за вікном і теплими зустрічами. Нехай вам щастить і давайте зустрічатися частіше. Приєднуйтесь!

Оксана Собіна: Подібний захід допомагає розширювати світогляд. Цікаво проводити паралель між біографією письменника і його творчістю. Було б цікаво шукати не стикування в книзі і в фільмі і розкривати причини такої режисерської трактування. Цікаво було б ще зачіпати короткий опис епохи, в яку написано твір, літературні тренди тих часів.

Віта Заводко: Шикарна ідея, чудове втілення. Приємно бачити людей, які дійсно цікавляться літературними творами за душевною необхідністю. Толерантне ставлення до думки кожного, “грамотная речь”, жага відкриттів нового в новій літературі та класичних творах. Дякую за проект.

Микита: Читання якісної книги приносить інтелектуальне задоволення саме по собі, але не менш важливою складовою читацькою культури завжди був обмін думками між читачами. На жаль, у невеликих містах складно організувати спільноту людей, які могли б регулярно збиратися і спілкуватися про літературу. Здавалося б, інтернет мав заповнити цей вакуум, але досвід показав, що люди прагнуть справжнього живого спілкування. Нам важливо ділитися враженнями, знахідками, ідеями, які народилися в процесі читання книги, тестувати їх в дискусії, а також дізнаватися про відкриття, зроблені іншими читачами. Саме таку можливість дає літературний клуб, організований Вікторією і Антикафе Бердянська, який я із задоволенням відвідую.