Як буде працювати медична реформа в Україні: огляд

Обсяг медичних послуг і лікарських засобів, вартість яких покривається страхуванням, і ступінь покриття буде закріплюватися на рівні закону в державному гарантованому пакеті (ДГП)- депутати включили до порядку денного сесії Ради розгляд альтернативних законопроектів №6327 і 6327-1 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, в яких закладені основи для відповідних перетворень. А також законопроекти №6329 і 6329-1 про внесення змін до головного кошторису країни. Визначитися з даного приводу парламентарії повинні до кінця тижня. 

Як відомо, в Україні кошти, які збираються через загальні податки і акумулюються в державному бюджеті, витрачаються не на фінансування медичних послуг і лікарських засобів конкретним особам у разі їх хвороби, а на підтримку наявної мережі закладів охорони здоров’я незалежно від кількості та якості наданих ними пацієнтам послуг.

Таке використання коштів є неефективним, і багато громадян не можуть розраховувати на своєчасне і якісне безкоштовне лікування. Як наслідок, населення платить за охорону здоров’я двічі: спочатку у вигляді податків, а потім – з кишені для покупки лікарських засобів, оплати процедур або неофіційно лікаря. Одним із способів забезпечити якісну медичну захист є перехід до фінансування медицини по страховому принципу.

За словами автора одного із законопроектів, в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, зараз в Україні діє радянська система охорони здоров’я Семашко. Вона централізована і фінансує існування самої системи.

«Страхова система охорони здоров’я, яку ми зараз запроваджуємо, фінансує конкретний об’єкт надання медичних послуг – лікаря або лікарні», – заявила вона. За словами чиновника, при такій системі кожен українець зможе отримати гарантований безкоштовний пакет медичних послуг, який буде оплачувати держава. «Ви зможете отримати базові послуги, звертатися до вибраного вами сімейного лікаря або в лікарню (як комунальну, так і приватну)», – заявила Супрун.

Очікується, що обсяг медичних послуг і лікарських засобів, вартість яких покривається страхуванням, і ступінь покриття буде закріплюватися на рівні закону в державному гарантованому пакеті (ДГП). Держава гарантує повну оплату на екстреному, паліативному і первинному рівні, і частково на вторинному (спеціалізованому) і третинному (високоспеціалізованому) рівні, наданих постачальниками медичних послуг. При цьому компонент медичної допомоги на всіх рівнях завжди буде оплачуватися державою в повному обсязі.

Для забезпечення можливості прогнозувати обсяг витрат на охорону здоров’я профільне міністерство щороку затверджуватиме конкретний перелік послуг і лікарських засобів, що входять в ДГП. Фінансування буде здійснюватися за затвердженими тарифами (тарифу покриття і тарифом співоплати), які будуть єдиними для всієї території України. Також вводиться реімбурсація вартості рецептурних лікарських засобів відповідно до призначення лікаря. Реалізацію державної політики в даній сфері буде здійснювати новий центральний орган виконавчої влади, т.зв. «Єдиний національний замовник».

Страхування ж буде вводиться поступово, на первинному рівні вже з другої половини 2017 року, на інших рівнях – до 2020 р Очікується, що запропоновані зміни дозволять залучити до надання медичних послуг за рахунок бюджетних коштів установи охорони здоров’я недержавної форми власності та фізичних осіб-підприємців , а також позитивно відбитися на якості надання медичних послуг.

Президент Петро Порошенко наполягає на тому, щоб медична реформа була прийнята до середини липня. «За 25 років в українській медичній галузі майже не зроблено жодного кроку для того, щоб забезпечити належний рівень допомоги українського громадянина. Кожен громадянин повинен мати захищене законом і конституцією право на отримання допомоги », – зазначив глава держави.

У свою чергу, прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що проведення реформи – не питання одного дня. За його словами, «фармацевтична і аптечна мафія», хабарники в медустановах і фармацевтичні лобісти програють в результаті прийняття законів, необхідних для реформи охорони здоров’я. Також він опублікував на ФБ інфографіку з поясненням, кому вигідна і не вигідна медична реформа.

«Ми змінюємо принцип фінансування від койко-місць і обігріву стін – на фінансування медичної послуги, і вводимо принцип« гроші йдуть за пацієнтом », – зазначив член комітету Ради з питань охорони здоров’я Сергій Березенко (БПП). Запропонована реформа, додав він, дозволить працівникам сфери медицини отримувати «мінімум від 10 тис. Грн. до іноді більше 23 тис. грн. в місяць”.

Крім того, вводиться можливість для лікаря стати суб’єктом підприємницької діяльності. «Він отримує найнижчу ставку податку, єдиний податок. І в державі з’явиться ринок медичних послуг і конкуренція », – сказав Березенко. Саме це, за словами депутата, забезпечить збільшення якісно наданих медичних послуг, адже «в цьому випадку лікарі самі будуть шукати свого пацієнта».

«За розрахунками МОЗ, після прийняття запропонованої реформи, фінансування медицини з бюджету становитиме близько $ 110 на пацієнта – це вже з самого початку реформи. І протягом 5 років цю цифру планується подвоїти », – сказав Березенко. Він навів приклад Грузії, де аналогічні витрати становлять лише $ 70. Також депутат зазначив, що врахована була необхідність запустити систему надання електронних послуг «E-Health». Крім того, додав депутат, необхідно зберегти пільги для соціально незахищених верств населення та врахувати захист учасників військової операції на Донбасі, які повинні безкоштовно отримувати всі необхідні медпослуги.

У свою чергу, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець відзначила, що законодавча ініціатива передбачає можливість пілотного втілення медичної реформи – не відразу по всій країні, а спочатку тільки в деяких регіонах або установах. Також вона вважає, що законопроектів не вистачає конкретики. «Головна претензія – що міністерство не змогло за останні півроку надати нам перелік – а що це за базовий гарантований пакет? Тобто, відповіді на питання, за що буде платити держава, поки у нас немає. А яка буде модель співоплати? Скільки буде платити держава, скільки люди? Ми б хотіли побачити цифри », – прокоментувала нардеп.

Також Богомолець відзначила, що цей закон дозволить вирішити проблему хабарництва, тому що він легалізує додаткову співоплати.

«На жаль, МОЗ запланував тільки одну організацію, якій міністерство хоче надати функції, – твердження і переліку, за що будуть платити, твердження детального опису, що сюди буде входити, твердження тарифу, моделі співоплати і контроль якості. Якщо ми хочемо досягти якісної прозорої конкуренції, то якість повинна контролювати одну установу, а проводити фінансові розрахунки – інше », – додала вона.

За словами заступника гендиректора зі стратегічного розвитку клініки «Ісіда» Олега Петренка, в Україні існують приватні медичні сфери (стоматологія, офтальмологія, репродуктивна медицина), які демонструють надзвичайну ефективність. І як показала практика, чим менше в них держави, тим краще їх показники. «Але є одна проблема – велика частина населення не може собі дозволити обслуговування в таких клініках. Предмет реформи охорони здоров’я в Україні – з’єднати очікування українців про якісну медицину з дійсно якісними послугами. Безкоштовної медицини не існує. Є безоплатна медицина на рівні екстреної допомоги і на первинному рівні – переважно прості медичні послуги », – зазначив він.

За словами представника медсфери, більшість реформ, які робить зараз МОЗ, пов’язані з ефективністю використання бюджетних коштів. «Але Україна – бідна країна. Навіть якщо ми правильно і без корупції розподілимо бюджетні кошти, їх вистачить на покриття лише малої частки послуг. Ми не зможемо утримувати існуючу інфраструктуру. Щоб ефективно використовувати кошти як на первинному, так і на вторинному рівні, ті, хто ними користується, повинні мати господарську автономію. Але є великі сумніви, що у головних лікарів для цього є компетенція », – додав він.

«Якщо говорити про сімейну медицину в Україні, на даний момент ми знаходимося на самому дні. Гірше нікуди. Сьогодні лікарі змушені або жебракувати, або дивитися в кишеню пацієнтів. Уже зараз частина з цих пацієнтів не можуть оплатити ні ліків, ні діагностичних послуг. Тому я підтримую будь-які зміни, які дозволять нам відштовхнутися від цього дна », – зазначав раніше сімейний лікар Євген Гончар.

На його думку, спочатку необхідно оптимізувати роботу лікарів.

«Вони повинні лікувати людей, а не займатися бюрократією. А за нинішньої реформи останнім викликає у мене побоювання. Введення нових процедур і механізмів (наприклад, підписання страхових договорів) може викликати ще більшу бюрократизацію системи. Крім того, викликає питання система викликів пацієнтами лікарів додому », – резюмував він.

 джерело domik.ua