Любіть Україну, як сонце, любіть!

Хронологія подій становлення Української Державності 100 років тому – у січні 1918р:
4 січня – Уряди Англії і Франції визнали Українську Народну Республіку.
5 січня – Випущено в обіг перші державні українські банкноти – карбованці.
7 -19 січня – Відбувся Всеукраїнський Православний Собор.
9 січня – Українська Центральна Рада своїм IV Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу.
– Проведено вибори до Українських Установчих зборів.

3 січня – 150 років тому народився Чернявський Микола Федорович (1868-1838), поет, педагог, земський діяч. Народився у с.Торська Олексіївка, нині с.Шахове Добропільського р-ну Донеччини, у родині священика, освіту отримав у Катеринославській духовній семінарії, вчителював, очолював товариство «Українська Хата в м.Херсоні», є автором збірок поезій «Пісні кохання», «Донецькі сонети» і ін., брав участь у виданні альманахів «Дубове листя», «Перша ластівка». У січні 1938р. отримав комуністичну кару – постріл у потилицю – за «націоналізм».

6 січня – минає 120 років від народження Сосюри Володимира Миколайовича (1898-1965), письменника, поета-лірика. Народився у м.Дебальцево на Донеччині в родині з французьким корінням, освіту здобув у Харківському ун-ті, брав участь у творенні Української Народної Республіки. Є автором понад 40 збірок поезій, роману «Третя рота», поем «Мазепа», «Махно», «Галичанка», «Розстріляне безсмертя» тощо, автор вірша «Любіть Україну». Попри отримання нагород від режиму, зазнавав перманентних гонінь, звинувачувався в «українському буржуазному націоналізмі», помер, урешті, від третього інфаркту.

– 80 років від дня народження Стуса Василя Семеновича (1838-1985), поета, перекладача, літературознавця, правозахисника, педагога. Народився у с.Рахнівка Гайсинського р-ну Вінничини, з двохлітнього віку мешкав з родиною у м.Донецьку, з відзнаками закінчив школу та виш, навчався в аспірантурі. Став одним із найактивніших представників руху «шестидесятників», своїм вагомим словом і жертовним чином намагався рятувати людину, свій нарід, людство від негіді. Загинув. у московсько-совітських концтаборах. Є автор багатьох поетичних творів, це збірки «Круговерть», «Веселий цвинтар», «Палімпсести» і ін., вірша «Як добре те, що смерті не боюсь я».

7 січня – 1918р. на Лівобережжя і Південну Україну посунули московські червоні бандформування. Так московське ординство традиційно розпочинало чергове, вже ХХ століття – сьоме після нашестя у ХІІІ – на Київську Русь. З тим же нашестям і на ту ж таки Русь-Україну, тобто з маніакальною тотожністю вступила ця утвора – вже під личиною РФ – і в століття ХХ!.

8 січня – 140 років тому народився Старосольський Володимир Якимович (1878-1942), громадсько-політичний і державний діяч, соціолог, правник. Народився у м Ярославі, нині у складі Польщі, освіту здобував в університетах Кракова, Львова і Відня, брав активну участь в українському студентському русі, став співзасновником і головою Товариства «Січові стрільці». У період Української Народної Республіки перебував на дипломатичній роботі, викладав в ун-ті Кам’янця-Подільського та в Українському Вільному ун-ті у Відні. З окупацією Західної України московським режимом був відправлений у радянські концтабори до Сибіру, де невдовзі загинув. Є автором низки праць з теорії держави і права, соціології нації і ін.

9 січня – минає 150 років від народження Амвросія, (в миру) Гудко Василь Іванович (1868-1919), церковного діяча, єпископа. Народився у с.Тишівці на Холмщині, нині у складі Польщі, освіту отримав у Холмській духовній семінарії та духовній академії у С.-Петербурзі, у 1901р. очолив Волинську духовну семінарію, висвячений на Єпископа Кременецького,. Ініціював введення загальнонародного церковного співу. Є творцем повітових братств тверезості, протидіяв соціалістичній пропаганді та гурткам євангелістів, баптистів. Попри заборони, проповіді виголошував українською мовою. Розстріляний московськими червоними терористами.

10 січня – 180 років від дня народження Воробкевича Григорія Івановича (1838-1884), поета, священослужителя. Народився у м.Чернівцях, освіту отримав у Духовній семінарії, друкувався під псевдонімом «Наум Шрам». Видана на його твори збірка пісень для школярів була тоді єдиним українським посібником для буковинського учнівства. Григорій Воробкевич гостро виступав проти національного гніту, «язичія» західноукраїнських москвофілів, зачудованих у московство, проти провокаторів протиріч поміж румунами і русинами. У поезіях «Богун», «Богдан під Берестечком», «Сон» і ін. оспівував героїчну боротьбу українського народу.

11 січня – 170 років тому народився Нагірний Василь Степанович (1848-1921), архітектор, громадський діяч. Народився у с.Гірне, нині Стрийського р-ну Львівщини, попри ранню осиротілість, нужду, наполегливо здобував знання, урешті, по фаху будівництва в політехніці м.Цюріха. За його проектами на Львівщині було побудовано понад 200 церков – однобанних, трибанних та п’ятибанних, заснував декілька товариств з кооперації і архітектури. Є прадідом видатної американської співачки українського походження Квітки Цісик.

11 січня – минає 100 років від народження Жученка Григорія Михайловича, літ. псевдонім Яр Славутич (1918-2011), поета, перекладача, редактора, видавця. Народився на хуторі Жученки, що поблизу с. Благодатного Долинського р-ну Кіровоградщини. За невиконання у 1932р. «плану до двору», встановленого кремлівським червоним каганатом, був висланий з родиною до Сибіру, але по дорозі втік, чим і врятувався. Перебравшись до Німеччини, далі до США, а з 1960р. до Канади, опинившись у вільному світі, раз і назавжди став на шлях боротьби проти колоніального уярмлення України московським необільшовицьким імперством, як поет – образним словом, як науковець – мовою фактів, як публіцист. Є автором збірок поезій «Правдоносці», «Слово про Запорізьку Січ», «Шаблі тополь», публіцистики «Розстріляна муза».

12 січня – 330 років тому помер Йоаникій Галятовський (~1620-1688), архімандрит Єлецького монастиря в м.Чернігові, письменник, педагог, агіограф, публіцист. Народився на Волині, навчався у Києво-Могилянській колегії, де згодом став там викладачем і ректором, протистояв московській церковній експансії. Був видатним промовцем, автором збірок оповідань, близько 20-ти творів полемічного характеру, це «Ключ розуменія», «Скарбниця потребная», «Алькоран Магометів» і ін., сприяв поширенню в Московії традицій українського проповідництва.

– 140 років від дня народження Пачовського Василя Миколайовича, (1878-1942), поета, історіософа. Народився у с.Жуличі, нині Золочівського р-ну Львівщини, у родині священика, студіював історію, філософію, мистецтво в ун-тах Львова, Відня та в Українському вільному ун-ті у Празі, займався викладацькою діяльністю. У своїй творчості ставив собі за мету виховати новий тип українця-державника. З ідеєю відродження української держави пов’язані майже всі драми митця, історичні вірші та велика кількість популярних книжок і статей, зокрема, це історіософічна праця «Світова місія України», драма «Сон української ночі», праця «В пам’ять гетьмана Івана Мазепи і битви під Полтавою».

– 140 років тому народився Хоткевич Гнат Мартинович (1878-1938), письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Народився у м.Харкові, здобув технічну освіту, займався викладанням, редагуванням видань, концертною діяльністю гри на бандурі, скрипці, організовував театральні колективи, співав гарним баритоном. Є автором понад 600 музичних творів – це романси, хори, струнні квартети, серед них «Поема про Байду», «Нечай», «Ой діброво – темний гаю» і ін., виховав плеяду бандуристів. Переслідувався московсько-царським режимом, а з 1932р. – московсько-совєтським, урешті – був розстріляний.

14 січня – минає 120 років від народження Городянина-Лісовського Юрія Юрійовича, літ. псевдонім Юрій Горліс-Горський (1898-1946), військового діяча, письменника. Народився у сДемидівці, нині Решетилівського р-ну Полтавщини, після ІСвітової війни в роки Національної революції воював у складі Армії Української Народної Республіки, продовжив боротьбу проти московських червоних банд у складі збройних формувань Холодного Яру. Після неодноразових ув’язнень загарбником, у 1932р. перебрався до м.Львова, де розпочав друк свого головного історико-документального роману «Холодний Яр», в якому один з перших виразно зобразив потворність ЧК-ГПУ, як, власне, і жахливу дійсність про так зв. «Червону армію» – у романі «Червоний чортополох», тобто загалом про московський червоно-більшовицький людоїзм. На долю письменника випало ще пережити трагічний вир ІІСвітової війни. Є автором спогадів «Між живими і мертвими».

18 січня – 140 років від дня народження Шайбле Олександра Яковича (1878-1919), військового діяча. Народився у м.Аккерман, нині Білгород-Дністровський Одещини, за національністю німець, освіту отримав у Миколаївській академії Генерального штабу, відбув ІСвітову війну. З поставанням Української Народної Республіки перебував на різних військових посадах в Армії УНР, працював над заснуванням військових шкіл і академій України, очолював Головне управління Генерального штабу УНР. Помер від тифу.

22 січня – День Соборності України.
29 січня – День пам’яті Героїв Крут.

24 січня – 150 років тому народився Коваленко Георгій Олексійович (1868-1937), письменник, історик, журналіст, етнограф, художник, громадський діяч. Народився у с.Липняки, нині селище Баришівка Київщини, освіту отримав у Полтавській фельдшерській школі. Був творчою людиною як у прикладній діяльності, так і в царинах мистецтв, науці. Є автором праць «Українська історія. Оповідання з історії України», «Деякі риси українського стилю в зв’язку з питанням про походження української хати» і ін., а також праць «Про народну медицину в Переяславському повіті Полтавської губернії», «Про народну медицину малоросів» тощо. Досліджував творчість Г.Сковороди, І.Котляревського, Є.Гребінки і ін., є автором драми «Зрада», повісті «Дажбожі діти», змалював портрети багатьох українських письменників. 28 жовтня 1937р. за комуністичним звинуваченням – «націоналізм» отримав смертну кару.

28 січня – 90 років тому у Відні відбувся І Конгрес Організації Українських Націоналістів (1928 р.), чим було ознаменовано новий етап боротьби українського народу за незалежність.

27 січня – минає 180 років від народження Лесевича Володимира Вікторовича (1838-1905), філософа, історика літератури, фольклориста, етнографа, педагога, громадського діяча. Народився у с.Денисівка, нині Оржицького р-ну Полтавщини, освіту отримав в Інженерній академії та Академії Генштабу у Петербурзі. Став визначним філософом, створив філософську систему критичного реалізму, був дійсним членом Наукового товариства ім.Т.Шевченка, активним прихильником національного самовизначення України, заснував Товариство вивчення етнографії та історії України, відкрив першу в імперії українську школу (невдовзі закриту режимом). Під час заслання до Сибіру підтримав «Сибірське обласництво» – рух за незалежність Сибіру від московства. Залишив великий дослідницький спадок з філософії, етнографії, історії і ін.

30 січня – 150 років від дня народження Будзиновського В’ячеслава Титовича (1868-1935), історика, політика, громадського діяча, публіциста. Народився у с.Баворів Королівства Галіції, нині Тернопільського р-ну, навчався у Львівському та Віденському ун-тах, займався публіцистикою, редагуванням видань, заснував Українську Націонал-Демократичну Партію з програмою побудови української незалежної держави, обирався до австрійського парламенту, протистояв москвофілам. Залишив великий літературний, науково-публіцистичний доробок, є автором історичних повістей «Наші гетьмани», «Під одну булаву», «Як Москва нищила Україну: на підставі старих народних пісень», наукових праць «Аграрні відносини в Галичині», «Держава і руське селянство» і ін.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов.«Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/