Сурб Саркіс: вірменський покровитель закоханих

LinkSaint_Sargis.jpg

Народження легенди
За переказами, Св.Саркіс жив в IV столітті і був родом з Кесарії (Каппадокія). Мужній і розумна людина, він вступив на військову службу і досяг звання стратилата римської армії за часів імператора Костянтина Великого (285-337). Однак він був не тільки хорошим воїном, але і чудовим проповідником, і з дозволу імператора будував церкви і поширював християнство.
За часів імператора Юліана Відступника (360-363) почалися гоніння на християн і Всевишній звелів Св.Саркісу покинути межі імперії. Разом з сином Мартиросов Св.Саркіс знайшов притулок у Вірменії, де царював онук Трдата Великого цар Тиран. Вірменський цар, який отримав звістку про просування великого війська Юліана в сторону Персії, щоб уникнути небезпеки вторгнення в свої землі, вмовляє Саркиса перейти на службу до Шапуха II.
На службі в перського шаха на посаді командувача військами Св.Саркіс проявив себе як хоробрий і талановитий воїн, але через відмову прийняти огнепоклонство був забитий в 363 році. Разом зі Св.Саркісом мученицьку смерть прийняли його соратники. З V століття мощі мученика покояться в Вірменії, в спеціально побудованій церкви, що носить ім’я святого, в селі Карпи (Вуха) поблизу Аштарака. З Сирії їх доставив творець вірменської писемності Св.Месроп Маштоц.

Заступник закоханих
З ім’ям Св.Саркіса пов’язано багато народних легенд і переказів. Так, згідно з однією з них, Св.Саркіс допоміг ашуги Гаріб врятувати свою любов. Бідний ашуги Гаріб любив Шах-Санам – дочка одного багатія. Дівчина теж любила його, але ашуги був бідний, а батько дівчини хотів віддати її в дружини багатого чоловіка. Тоді ашуги Гаріб вирішив відправитися в далекі краї і там чесною працею заробити собі стан. Але перед цим він заручився клятвою своєї коханої, що та сім років буде чекати його. Він поставив їй умову, що якщо запізниться бодай на один день, то вона вільна вийти заміж за іншого.
Сім років, працюючи день і ніч, ашуги Гаріб зумів накопичити стан і пустився в дорогу додому. Але на своєму шляху він зіткнувся з багатьма труднощами і випробуваннями. Стало ясно, що він не встигне до коханої дівчини. Стривожений всім цим, він чистим серцем і полум’яної душею в молитві звернувся до Св.Саркісу за допомогою. Св.Саркіс, послухавши молитві закоханого ашуги, явився йому на білосніжному швидкому скакуні в вихорі заметілі, посадив на свого коня і в одну мить домчав до Шах-Санам. Тоді батько дівчини, бачачи твердість ашуги Гаріб, совершившееся диво і віддану любов молодих, благословив їх союз.

Народні святкові звичаї
Зі святом Св.Саркіса, крім церковних обрядів, пов’язано безліч народних традицій і звичаїв. У ніч перед святом молоді можуть за допомогою ворожіння дізнатися ім’я свого судженого. Для цього молодим слід з’їсти солону корж, а потім, завдяки участі Св.Саркіса, відбудеться чудове одкровення уві сні. Згідно з повір’ям, хто уві сні їм подасть воду, той і призначений долею.
До цього дня відноситься ще один звичай: піднос з борошном зі смаженої пшениці ставлять на даху або на балконі і чекають сліду копита коня Св.Полководца Саркиса. Згідно з легендою, Св.Саркіс повинен з ангелами пролетіти над будинками, і якщо в таці з борошном залишить слід від копита свого білого коня (символ чистоти і сумлінну), то в цьому році виповниться мрія закоханого юнака чи дівчини.
Вірменська Апостольська Церква досить прихильно ставиться до народних звичаїв, пов’язаних зі святом Св.Саркіса. Ієрей Акоп Хачатрян зазначає, що вірменська народна традиція їсти солоні коржики і ставити піднос з борошном зі смаженої пшениці на даху напередодні дня Св.Саркіса – це побутова складова церковного свята. “Християнство єдине для всіх традиційних церков, просто кожен народ одягнув його в свої національні одягу”, – наводить він слова Католикоса Вазгена I.
У свою чергу етнограф Арутюн Паносян вважає, що багато традицій свята Св.Саркіса, на жаль, призабуті. “У колишні часи свято було одним з найважливіших чинників при формуванні сім’ї для вірмен. У день Св.Саркіса в багатьох селах селяни здійснювали обряд матах (жертвопринесення). Метою матах, крім акта милосердя і любові до незаможним, що є його істинним змістом, було бажання добитися божого благословення для майбутньої сім’ї. Важливе значення також надавалося постам, метою яких було духовне і фізичне очищення, зокрема передовий пост, який триває п’ять днів і передує святу Св.Саркіса. Молоді люди були переконані, що якщо вони не будуть строго дотримуватися Передовий пост, то Св.Саркіс не обдарувала їх своєю увагою “, – зауважує А.Паносян.
Самі ж гадання, які супроводжували свято, проводилися для того, щоб побачити судженого, дізнатися, чи збігається власне бажання з Божественним предначертанием. Що стосується звичаю ставити піднос з борошном зі смаженої пшениці на даху або на балконі, то А.Паносян підкреслює, що не випадково в таці повинен з’явитися саме слід коня. Кінь здавна вважався у вірмен священною твариною, і в дохристиянську епоху саме коней приносили в жертву язичницьким богам.

Споконвічно вірменський покровитель закоханих
В останні роки всюди в світі більшої популярності серед молоді набуло святкування дня Св.Валентина, їх підносили відповідними пропагандистськими джерелами як покровителя закоханих. “Ми маємо свого покровителя і захисника молоді та закоханих. Чому ж повинні звертати наші погляди на якогось чужого святого, якого не визнають ні католицька, ні православна церкви ?! “- зауважує в цьому зв’язку ієрей Шмавон Гевондян.
За словами священнослужителів, які підтверджуються соціологічними спостереженнями, вірменська молодь повертається до своїх традицій, переважно схиляючись відзначати національний день Св.Саркіса як день всіх закоханих, або принаймні зазначає обидва свята. 
У нинішньому році свято Святого Саркіса – одного з найулюбленіших святих вірменського народу – наголошується в Вірменії і діаспорі 26 січня .

Аревик Саакянц, для журналу “Депі Апага”

Поделиться этим сообщением

PinIt
submit to reddit
Top