Туризм, чи відпочинок «по-бердянськи»?

Люди подорожували завжди. І лише в середині 19 століття англійцю Томасу Куку вдалося перетворити звичайні подорожі в туристичний бізнес. Він вперше створив специфічний туристичний продукт-тур, уклавши угоди із залізничниками, пароплавними компаніями, готелями та ресторанами на обслуговування туристів. Саме Кук започаткував туристичну діяльність в сучасному розумінні цього слова й усе, що стоїть за цією діяльністю: маршрути, квитки, готелі, путівники, дорожні чеки.
На сьогоднішній день туризм увійшов у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку 21 століття туризм за обсягом доходу посів третє місце серед провідних галузей світової економіки. За даними Всесвітньої туристичної організації, минулого року подорожували 1,4 млрд. осіб. Галузь стала найбільшим джерелом створення робочих місць, де зайнято біля 300млн. працюючих.
В багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. Наприклад, в Іспанії частка прибутку від іноземного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів та послуг становить 35%, на Кіпрі та в Панамі-понад 50%, на Гаїті – більше 70%.

А що у нас?
На жаль, Україна, маючи багату історичну спадщину та рекреаційні ресурси й досі залишається на узбіччі туристичної індустрії, хоча ситуація починає змінюватись. Ми тут не говоритимемо про Львів чи Буковель, адже у нас є й інші потенційно привабливі для розвитку туризму території.
Значною проблемою для розвитку міжнародного туризму є агресія проти України. Щоденні зведення про вбитих та поранених на східному фронті не додають оптимізму. Проте, незважаючи на зовнішню агресію, Україна визнала туризм пріоритетною галуззю економіки та прийняла Стратегію розвитку туризму та курортів до 2026 року. Поряд з цим: встановлення безвізового режиму, збільшення пропозицій прямого та бюджетного авіаперевезення, будівництво доріг стали серйозним підґрунтям для розвитку туризму. Проведені заходи уже сьогодні дали свій результат, зокрема, від туристичної галузі до державного бюджету в 2018 році надійшло 4,2 млрд. грн, а це в 2,5 рази більше в порівняні з 2017 роком. Потік туристів у порівнянні з 2017 роком збільшився на 40%.

Україна багатоманітна. Кожен регіон має свої унікальності та кожен може скласти безліч цікавих туристичних маршрутів. Однак не всі регіони в достатній мірі використовують свій внутрішній потенціал.
Нещодавно Zruchno.Travel оприлюднив рейтинг областей України, які мають найкращий туристичний потенціал та докладають чималих зусиль на ринку внутрішнього туризму. В ТОП-7 лідерів увійшла і Запорізька область, за рейтингом сімейний туризм, разом з містом Бердянськ. До того ж, курорт Бердянськ став одним із лідерів серед українських користувачів Інтернету за пошуком «варіант літнього відпочинку в Україні».

Місто – бренд «Бердянськ – серце Азова» є перлиною Північного Приазов’я. Разом з приєднаними до нього територіальними громадами с. Азовське, с. Нововасилівка, с. Роза та сел. Шовкове воно розташоване на північному узбережжі Азовського моря. Природа створила тут чудові можливості для відпочинку і оздоровлення: лагідне Азовське море, кілометри чистих мілководних пляжів, цілющі грязі, мінеральні підземні води. Місто славиться Бердянською косою, унікальність якої у дивовижному поєднанні цивілізації з первозданною природою. На оголовку коси зберігся первозданний природний ландшафт, там заповідник.

В місті на досить високому рівні організовано дозвілля, відпочинок та розваги. Тут проводяться щорічні традиційні фестивалі: дитячої творчості «Топ-Топ», «Азовські вітрила», «Сталева хвиля», «Зорецвіт» тощо.
На території Бердянська один з найбільших аквапарків України під загадковою назвою «Мис доброї надії». Створений у стилі старовинного замку, аквапарк дозволяє зануритися в атмосферу казки та свята. У зоопарку «Сафарі», який був створений на місці пустиря, під відкритим небом на площі 2,5 га живуть близько 70 видів тварин. А ще тут є Луна-парк, Парк розваг, дельфінарій, величезна кількість пам’ятників, музеї… Та чого тут тільки немає! Туристично-курортна інфраструктура включає 105 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, понад 500 закладів готельного типу приватного сектору.

Аквапарк «Мис доброї надії»
У безпосередній близькості до Бердянська знаходяться Осипенківська та Берестівська об’єднані територіальні громади, які манять своїми краєвидами та історико-архітектурними пам’ятками туристів.
На території обох громад, розташований дивовижний бердянський каньйон. Осипенківська громад славиться конефермою. А Берестівська цікава не тільки скелею «Віслюкові вуха», а перш за все Миколаївським лабіринтом. Це єдина в Україні унікальна слов’янська природно-архітектурна пам’ятка – стародавнє місце сили та природної енергетики. Природна близькість громад, наявність взаємодоповнюючих туристичних ресурсів та зацікавленість туристів у комплексних послугах потребує взаємодії та нового підходу до створення туристичного продукту.

Миколаївський лабіринт
Сьогодні Бердянськ користується великим попитом серед туристів. Щорічно у місті відпочиває більш ніж 1 млн. осіб. За словами міського голови Бердянська Володимира Чепурного, найбільше приїздить українських туристів, але останніми роками з’являється все більше іноземних – з Білорусії, Німеччини, Польщі та Франції.
Сучасний турист вельми вибагливий. Він потребує не тільки «зручного, смачного і красивого», а й хоче як кажуть – «видовищ». Йому потрібні враження: оригінальні події, фестивалі тощо. Тому, для задоволення потреб туризму та розвитку його на високому міжнародному рівні громадам потрібно серйозно звернути увагу на конкурентоспроможність наявних туристичних продуктів та суттєво вдосконалити інфраструктуру. Самотужки впоратися з цим завданням не так-то легко: потрібні не тільки ресурси, а застосування нових технологій і потужної інформаційної підтримки.

Отож, задля впровадження міжнародних стандартів у туризмі та створення привабливої туристичної дестинації Бердянська та сусідні Осипенківська і Берестівська громади вирішили започаткувати партнерство. В лютому цього року вони уклали меморандум про співробітництво і стали учасниками проекту «Партнерство міських та сільських громад як ефективний механізм місцевого економічного розвитку». Розуміючи виклики, які перед ними постали, громади вирішили створити туристично-рекреаційний кластер.
Адже кластерна модель в туризмі успішно використовується в країнах Європи, США, Канаді. У Франції туристичний кластер «Ніцца» щороку відвідують кілька мільйонів туристів. Світова практика 90-х років минулого століття підтверджує конкурентні переваги кластерної моделі порівняно з традиційними формами організації бізнесу.

В Україні кластери розвиваються в Івано-Франківській, Волинській, Рівненській, Полтавській, Сумській та Харківській областях
Кластер дозволить громадам об’єднати підприємства різних галузей дотичних до туризму, які взаємодіючи між собою, будуть створювати нові туристичні продукти та задовольняти попит на туристичні послуги в комплексі. Кластерний підхід дозволить в повній мірі реалізувати туристичний потенціал Бердянська та Північного Приазов’я.
З цією метою партнерство розробило проєкт «Створення туристично-рекреаційного кластеру «AzovSeaSteppe» з інклюзивним компонентом» і запропонувало до обговорення з експертом Інституту громадянського суспільства В’ячеславом Ковалем.

В проєкті розглянуто цілу низку проблем, пов’язаних з розвитком туристичної галузі та запропоновано шляхи їх вирішення. Відмічено два фактори проблем, які тяжіють в проекті: інфраструктурний і людський.
Головна дискусія була викликана під час обговорення взаємного впливу «місто-село». Труднощі виникають в залученні мешканців села до участі в організованому туризмі і відпочинку гостей в сільській місцевості. В даний час люди просто здають ліжко місце і мають свій невеликий дохід. Але, то не туризм, то радянський відпочинок, який неминуче зникне і це варто розуміти людям, що традиційно здавали свої хижки невибагливим радянським відпочивальникам. Представники органів місцевого самоврядування сільських громад переконані, що потрібно докорінно змінювати ментальність людей – орієнтувати їх на входження в цивілізовану туристичну індустрію, в іншому випадку вони втратять навіть те, що сьогодні мають.

Експерт відмітив, що проєкт хоч і підготовлений ґрунтовно, однак потребує доопрацювання, виходячи із піднятих в ньому соціальних проблем. Пан Коваль запропонував доповнити його заходами для активізації населення сільських громад та залучення їх до розвитку туризму. Вкрай важливо підвищити рівень знань, якість послуг і розвивати маркетинг для повноцінної презентації усіх туристичних можливостей.
Як відомо, успішними стають ті регіони і громади, які вдало розвивають власну внутрішню спроможність та поліпшують ті внутрішні умови, що впливають на залучення інвестицій.

Отож, правильно розвиваючи свій туристичний потенціал громади мають всі шанси не тільки залучити інвестиції, створити робочі місця та забезпечити комплексний розвиток громад, а й стати відомим туристичним брендом.
Туристи у Бердянську – це не тільки доходи від їхнього проживання, це і великі супутні виробництва, які можуть розвиватись, орієнтуючись на туриста. Саме тому, об’єднання різних гравців на туристичному ринку є важливішим, ніж хаотична конкуренція.
Проєкт «Партнерство міських та сільських громад як ефективний механізм місцевого економічного розвитку» реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».
Наталія Рохова, інформаційно-комунікаційний менеджер проєкту.

Наталія Рохова, інформаційно-комунікаційний менеджер проєкту.

Туризм, чи відпочинок «по-радянськи»?